Іванофранківець Ігор Білінський ще зі школи складає моделі літаків, а зараз уже приглядається до великих. Виявляється, справжній літак можна зібрати власноруч.
Хлопці дорослішають – іграшки дорожчають
Авіамоделюванням Ігор захоплюється ще зі школи. Ходив у гурток, а потім з братом почав збирати моделі вдома. Було велике бажання та й руки росли з того місця, що треба. Отож вирізали з брусочків, обтягували папіросним папером і робили літачки. Каже, зараз із тим простіше. Можна купити усе готове та скласти модель за кілька годин.
А ще таке дитяче захоплення привело його до авіаційного училища. Склав усі іспити, але не пройшов за станом здоров’я. Натомість, ні мрії, ні хобі не зрадив. Авіамоделюванням займається досі, а літати навчився кілька років тому.
Перший політ моделі літака іноді обмивають пивом
Мало того, чоловік разом із двома друзями створив невеликий аматорський гурток. Спілкуються, складають моделі, літають і шукають однодумців.
Ігор сміється, що хтось відпочиває на рибалці, а він – керуючи літачком, зібраним власними руками.
«Насправді можна досить непогано провести час, – розказує Ігор. – Беремо друзів, рідних і виїжджаємо на природу. Головне, аби було мало людей і широкий простір для наших літачків. Є й кімнатні моделі, які можна запускати в офісі і так знімати стрес. Є така приказка: хлопці дорослішають – іграшки дорожчають».
До речі, авіамоделювання – справа недешева. За словами Білінського, літачок можна купити і за 500 гривень, і за кілька тисяч євро.
Домашній аеродром
«Хто б хотів цим займатися, то найперше раджу починати з авіагуртків, аби отримати якісь ази, – каже Білінський. – Це лише на перший погляд здається, що все так легко. Краще починати з простіших моделей, бажано з пінопласту. Вони легко ремонтуються, дозволяють швидше стартувати».
Нині Ігор тримає вдома лише п’ять авіамоделей. Каже, що з десяток подарував хлопцям із гуртка. Показує на один – «Edge» – саме з нього все й почалося. Далі модель «Екстра-330». Білінський вважає, що саме з неї краще починати займатися авіамоделюванням. Або з «ЯК-54».
А ще більше тут найрізноманітніших інструментів, за допомогою яких Ігор і будує свої літачки. А у вільний час випробовує їх у польоті. Літають вони у Микитинцях, де є закинутий сільськогосподарський аеродром, або у Вовчинцях – там вони облюбували собі майданчик серед поля. Модель на радіокеруванні працює на відстані до 500 метрів.
«Аби навчитися керувати, треба знати ази аеродинаміки, – говорить Ігор. – Літератури дуже багато. Є ще такий засіб навчання, програма, яка називається «Симулятор». Ви її ставите на комп’ютер. Вона вміє симулювати поведінку справжнього літака. Усе, що взлетіло, то мусить приземлитися. Одна з найскладніших речей в авіації – саме приземлення. До речі, Юрій Гагарін був дуже хорошим пілотом, але мав проблеми з приземленням».
Дорога мрія
За більшою авіацією їдуть на аеродром у Коломию. Кілька років тому один місцевий ентузіаст, колишній пілот Ігор Табанюк, привів до ладу закинутий резервний аеродром. Нині там учаться літати, збирають досить серйозні літаки і просто тусуються люди, закохані в небо.
«Щороку на Івана Купала там проводять кількаденний зліт, – розповідає Білінський. – Туди злітаються пілоти з усієї України та з‑за кордону. Прилітають на своїх машинах. Туди можна поїхати будь-коли. Просто подивитися, покататися, а як є бажання, то й навчитися літати. На вихідних там часто можна побачити молодят, але ті просто фотографуються».
Ігор Білінський освоює «Горобець»
Тут Ігор навчився пілотувати літак, який називається «Зодіак». Каже, прийшов від найменшого до більшого, бо спершу були авіамоделі, потім дельтаплани, а тепер уже справжні літаки.
«Зодіак» дуже зручний для навчання, – з захопленням розповідає Білінський. – Це канадський набір, а складали хлопці з Коломиї. Вони такі неймовірні речі збирають! Наприклад, є ще такий цікавий літачок українського виробника – «Горобець». Його спроектував Андрій Гнащук».
За словами Ігоря Білінського, авіакультура в Україні ще недостатньо розвинена, бо це задороге задоволення. Наприклад, в Англії є 150 тисяч офіційних пілотів-любителів, а в Україні – кілька тисяч.
«На жаль, у нас це дорого. Важко отримати ліцензію пілота, дорого купити літак, – каже пілот. – Наприклад, «Зодіак» коштує 17 тисяч доларів – і то без двигуна. Вартість мотогодини обходиться 600‑1000 грн».
Дорого. Та якщо є мрія, то відмовлятись від неї – гріх.
