Десятки житлових будинків у Івано-Франківську аварійні. Якщо хтось із мешканців думає, що їх повинно ремонтувати місто — він сильно помиляється. Це обов’язок власника, тобто?..
Історія з відселенням
Певно, слід одразу пояснити, що не всі будинки, які є в аварійному стані, визнані такими офіційно. Висновок комісії — це не все. Аварійність затверджує виконком. Як каже директор ЄРЦ Вадим Войтик, за підсумками 2012 року вони визнали 67 будинків аварійними або такими, що мають ознаки аварійності. Десятьом із них навіть замовили відповідні висновки в «НДІреконструкція».
Далі за процедурою на них чекатиме виконком. Щойно він визнає дім аварійним, місто має запропонувати людям помешкання для відселення, поки житло не відремонтують.
Наразі офіційно аварійних будинків є десять, решта ще не пройшли процедуру. За словами заступника мера Миколи Саєвича, кожен із того десятка має свою історію.
Вул. Глібова, 8 — приватний будинок. Мешканцям написали попередження про те, що вони живуть в аварійному помешканні. Вул. Франка, 7, квартири № 3, 5, 6 — приватні. Людей теж попередили про відселення, ніхто ще не відселявся. Шевченка, 13А, кв. 7 — неприватизована. За законом, житло має ремонтувати місто. Правда, поки що там нічого не рухається. Площа Ринок, 5, кв. № 2, 3, 4, 5, 8, 10 — аварійні, житло приватизоване, люди відселені. Лепкого, 42А, кв. 1 — приватизована, мешканці відселені. Новгородська 4/1А — квартира не приватизована, люди не відселені. Бельведерська, 4, тут є цілих 12 квартир, де мешканці відмовляються відселятися. Аналогічна ситуація і з жителями провулку Софіївський, 16, кв. 2. А от мешканці Софіївський, 16, кв. 4 уже відселені. Оскільки їхня квартира не приватизована, то вони отримали рішення суду про те, що мають право на інше житло.
Як каже Микола Саєвич, відселяють або в гуртожиток по вул. Військових ветеранів, 6А, або в готель «Бандерштат». «Ми розуміємо, що люди не зможуть жити в готелі завжди, — говорить Саєвич, — хоча дехто може б і хотів, бо там кращі умови. Але в готелі їх довго тримати не будуть. А гуртожитки наші вже давно переповнені, особливо якщо зважати на ту практику, яка склалася. От ми відселили людей, поробили ремонти у їхніх квартирах, а вони, щоб залишити за собою ще й кімнату в гуртожитку, розділяють сім’ї. Були випадки, коли чоловік із жінкою спеціально розлучалися».
Комісія розбереться
Як каже Микола Саєвич, законодавство дуже суперечливе у плані ремонту житла. Бо, з одного боку, там йдеться про те, що приватизоване житло має ремонтувати власник. А з іншого боку — відповідальність на органах місцевого самоврядування, тобто на балансоутримувачі. Відтак, міська влада пропонує мешканцям відселення, щоб у разі нещастя не відповідати. А от якщо люди відмовляються, то далі вже самі.
Згідно з житловим кодексом, говорить Саєвич, мешканці повинні слідкувати за будинком, за конструктивними елементами, не допускати аварійності. Проте кодексу цього раніше ніхто не дотримувався — всі знали, що є жек і він повинен. А жеки, як могли, щось робили — ставили маячки та слідкували, щоб будинок хоч не розвалився. Натомість повноцінно ремонтувати вони не мусили, адже це власність мешканців. Люди житло продають, купують, дарують, якщо з ним усе гаразд. Якщо ж є проблеми, то вимагають у влади відремонтувати.
Якщо житло неприватизоване, то там, за законом, місто має дати аналогічне, ще й за відповідними нормами. А де його взяти?
«У нас є пайовий внесок забудовників у соціально-економічний розвиток, — каже Микола Саєвич. — Вони можуть вносити у нього кошти, а можуть і квартири. Але то вже депутати мають вирішувати».
За словами першого заступника міського голови Зіновія Фітеля, міські депутати цьогоріч заклали у бюджеті на капремонт аварійного житла 100 тис. грн. Крім того, недавно була створена комісія. Її головне завдання — розібратися, що є нагальним, а що може почекати.
«По двох об’єктах ми вже подали рекомендації, — говорить Фітель. — По Площі Ринок, 5 і Бельведерській, 4. Хочемо, щоб департамент архітектури і містобудування подав своє бачення, що там можна побудувати й чи це буде цікаво майбутньому інвестору. На Площу Ринок, 5, скоріше за все, інвестора знайдемо. А на Бельведерській, 4 ситуація складна. Адже там 12 сімей, усіх треба відселити. Ми вже навіть зверталися до одного великого забудовника, він відмовився. Каже, невигідно».
Решту будинків, каже Зіновій Фітель, також має вивчати архітектура.
Думайте самі
Наприкінці минулого року декому з іванофранківців надійшли повідомлення-пропозиції. До рук «Репортера» потрапило одне з них. Мешканців вул. Шашкевича, 1 керівник ЄРЦ Вадим Войтик повідомив про те, що їхній «будинок аварійний (містить ознаки аварійності)». Далі людей проінформували про те, що, за всіма законами та постановами, вони є повноцінними співвласниками цілого дому, та попросили привести його до належного технічного стану.
Загалом ЄРЦ відправив мешканцям 426 листів-повідомлень. За словами Войтика, вони зобов’язані інформувати власників будинків про стан їхнього майна. Крім цього, зазначає директор ЄРЦ, законодавство передбачає цивільну відповідальність щодо власників, які неналежно утримують власне майно. «Зокрема, через відшкодування шкоди, спричиненої іншим особам внаслідок неналежного утримання майна».
Також Вадим Войтик повідомив «Репортеру», що мешканці мають підстави отримати допомогу з боку територіальної громади через механізм співфінансування. А от у листах до самих мешканців про це чомусь ні слова.
До речі, розмір співфінансування із міського бюджету окреслений дуже приблизно. Дотепер воно відбувалося за принципом — як домовляться. Місто може фінансувати 30%, а може й 50%. Оскільки на ремонт аварійного житла бюджет виділив тільки 100 тис. грн., то на всіх точно не вистачить. Може, саме тому ЄРЦ про те співфінансування й не згадував.
Припускаємо, не за горами той час, коли ремонт будинків повністю ляже на плечі мешканців. Тому, поки не пізно, шукайте пробивних голів ОСББ, які, наприклад, зможуть залучати на ремонт європейські гроші. Аби, може, вистачило й на ремонт тротуарів на прибудинкових територіях. Бо хтозна, що ще придумають депутати.
Comments are closed.