Погляд

Головна мета – працевлаштувати студентів

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Маєте бажання вчитися, але не впевнені, що потім вдасться знайти роботу? «Галицька академія» запрошує на навчання за проектом «Три кроки до професіоналізму» та запевняє – роботодавці самі вас шукатимуть. Про особливості проекту – в розмові з доцентом кафедри комп’ютерної та програмної інженерії Сергієм Іщеряковим.

— Пане Сергію, як виникла ідея проекту?

— Всі ми добре знаємо про рівень нашої вищої освіти. Коли, за словами роботодавців, навіть випускники найкращих вишів влаштовують їх максимум на 15 %. З іншого боку, ми працюємо з дітьми. На першому курсі вони вірять, що ти даєш їм знання та гарантуєш працевлаштування. А вже на другому-третьому в їхніх очах повна безнадія. А ми на це все спокійно дивимося. Певно, і я б так дивився, якби у 2006 році одна київська фірма не запросила мене готувати програмістів. І я побачив, як потрібно вчити дітей.

— Що поставили за мету?

— Працевлаштування. Щодня Україні потрібно близько 500 програмістів, зокрема у Івано-Франківську на роботу щомісяця влаштовуються 10-20. І при цьому потреба не задовольняється. Щодо зарплат, то скажу лиш, що після 15 років свого доцентського стажу не маю таких грошей, як людина, яку відправляю на роботу на п’ятому курсі.

— У чому суть програми?

— Оскільки наша мета – працевлаштування, то критеріями викладання мають бути побажання роботодавців. Звісно, є ще й вимоги міністерства. Болонська система дозволяє це суміщати. Тож, готуючи студентів, ми орієнтуємося на вимоги комп’ютерних монстрів. А ключовим моментом навчання є підготовка до сертифікаційних іспитів.

— Як саме змінили програму навчання?

— Ми розробили програму, згідно з якою професійно орієн­товані дисципліни частково викладають уже з першого курсу, а їх наповненість повністю відповідає вимогам провідних фірм. Так, у 2010 році в кінці першого семестру один із першокурсників Юра Дранчук отримав сертифікат Java-програміста. Думаю, в Україні навряд чи був прецедент, щоб 17-річний хлопчина став сертифікованим програмістом. Ще п’ятеро наших студентів мають отримати сертифікати цього літа.

— Що їх чекає далі?

— Сертифікований програміст – це людина, яка потрапляє в поле зору всіх роботодавців і, повірте, просто так вони її не випустять. Тому другим кроком є реальне працевлаштування в івано-франківських компаніях.

— Як сумістити роботу і навчання?

— Знову ж таки – тут два аспекти, які впроваджуємо в Галицькій академії, і знову пошлюся на Болонський процес. Перше – студенти, які працюватимуть, отримають індивідуальний графік навчання. Друге – це вибірковість. Студенти будуть вибирати один із чотирьох базових курсів: це web-дизайн, web-програмування на базі мови PHP, програмування мовою C# з оболонкою .Net, Java з виходом на web-програмування.

— Як щодо оплати?

— З 2011 року для всіх напрямків бакалаврату, які задіяні у проекті, ми пропонуємо оплату навчання самими студентами. Сертифікований студент – людина, яка здатна заробляти гроші. Тим, хто витримуватиме всі вимоги навчання, будемо давати право на відтерміновану систему оплати протягом двох років. Хоч я не думаю, що здібному студентові треба аж стільки часу. Вже з середини другого семестру він може заробляти непогані гроші.

— Як щодо навчання за кордоном?

— Після трьох семестрів наші студенти можуть наступні три або чотири семестри вчитися в Польщі, в університеті інфор­маційних технологій і менеджменту в Жешуві. Паралельно вони можуть вчитися і у нас, заочно, аби здобути національний диплом. В результаті, після чотирьох років діти матимуть два дипломи. Я вже не кажу про сертифікати. Працевлаштуватися так само можна у Польщі ще студентом.

— До вступників є якісь особливі вимоги?

— Немає слабких дітей. І це правда. В нас отримав сертифікат студент – інвалід з дитинства. Після цього мені ніхто не скаже – я не можу. Інша справа – наскільки ви цього хочете. А ми чекаємо усіх.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.