Усе тече, усе змінюється. Ця давня істина підтверджується щогодини. Поряд з моїм письмовим столом працює телевізор. На екрані – прес-конференція людей, які називають себе українськими інтелігентами. Ще кілька тижнів тому вони супроводжували у всіх передвиборних поїздках чинного Президента, розповідали людям, що йому немає жодної альтернативи, яка би вдовольнила справжнього патріота. А тепер ці ж самі люди розповідають про неймовірні чесноти іншої людини.
Адже попередній хлібодавець не пройшов у другий тур виборів. Відтак, ці зовні солідні, сивочолі письменники і вчені змінили позицію. Вірніше, насправді позиції вони не змінювали. Перебуваючи у тій самій відомій (і зручній для влади) позі, вони просто розвернулись на сто вісімдесят градусів.
Колись вони вже так робили, досвід є. І ще розвернуться, якщо хазяїном корита стане хтось інший, а потім ще й ще. Плинність світу – надзвичайно корисна річ. Вона здатна виправдати все. Врешті-решт, завжди можна сказати собі: «Нащо опиратись течіям подій? Все минає, і це мине. А через триста років ніхто вже й не згадає, яка там свинота кого кинула чи підставила». Свиноти саме на це й розраховують. Вони твердо впевнені, що забудькуваті нащадки усе потоплять у загальних фразах: «були важкі часи», «треба було виживати, годувати дітей», «ситуація була неоднозначною», «є різні оцінки» тощо. Свиноти забувають про те, що ми вже вступили в еру цифрових носіїв і все, що потрапило до Інтернету, перетворилося на незнищенного свідка. Плинність світу тепер стала менш безпам’ятною. І менш вибачаючою.
Техніка у минулому столітті зробила життя людей комфортнішим. Тепер техніка робить життя більш засвідченим. Рукописи більше не горять, хоча можна загубити флешку. Для того, щоби нагадати світу про щось не варте забуття, достатньо скористатись Інтернетом. Це такий додатковий спосіб не дати скурвитися тій послідовності, яка називається історичною пам’яттю. Хоча Фрідріх Ніцше сказав би, напевне, що насправді то все зайве. Він колись проголосив теорію Вічного Повернення. Тобто вчення про те, що будь- який вчинок людини відбувається не як окрема завершена подія на лінійному відрізку часу, а як відкрита дія, що віддзеркалюється у всіх часах, епохах, паралельних реальностях і часових циклах. Вчення про те, що все повертається. Якщо, скажімо, добродій А. здійснив підлість, то ця підлість навіки заштамповується до його карми і супроводжує усі його втілення та аватари назавжди. До виповнення часів.
Тому я не дуже переживаю щодо примноження підлості навколо. Зовсім не переживаю. Все це не новина. Історія знає такі епохи тотального занепаду людності. Були страшні темні століття у Середньовіччі, було «століття-вовкодав», яке прокляло, оббрехало та зжерло мільйони порядних і талановитих людей. Усе повертається. Теперішнє століття поки що не таке кровожерливе. Не «вовкодав». Поки що. Можливо воно буде «століттям-гієною», яке підбиратиме криваві шматки, що ними побридилось попереднє. Хтозна… Але я про інше. Про те, що прийде час, і Вічне Повернення витягне з минулого нас, наших друзів і ворогів, і в новому циклі вічності про нас свідчитимуть ті, кого ми ніколи не побачимо. Адже тоді наших грішних тіл, схильних до пізнання, сподівань і споживання алкоголю, вже не буде.
А душі наші тоді матимуть купу іншого клопоту.
Comments are closed.