Невмируще «Прикарпаття»

Минулий тиждень, зрештою, як і кілька останніх років, став для івано-франківського футбольного клубу «Прикарпаття» доволі нервовим. Виконком Федерації футболу України (ФФУ) не допустив нашу команду до участі в новому сезоні.

Професійний футбол в обласному центрі знову опинився на волосину від загибелі.

Чарівне слово «інвестор»

Сезон 2010-11 для «Прикарпаття» починався без особливого оптимізму. Перед цим два роки поспіль клуб фінішував на 16 місці, за крок від вильоту. Цього разу замість промов посадовців міста та області вболівальники послухали кілька слів від керівництва клубу. Чиновники взагалі не вийшли перед трибунами – немов відчували, що чемпіонат завершиться катастрофою.

Тоді ж, у липні минулого року, у футбольних колах області почали активно обговорювати майже сенсаційну звістку, нібито в команди нарешті з’явився омріяний багатий інвестор. Новина була як грім серед ясного неба, адже потужного спонсора івано-франківський футбол не бачив ще з 2005 року, коли тодішній «Спар­так» втратив свого практично єдиного інвестора – калуський «Лукор». До слова, нагадаємо, що менш ніж через два роки, у липні 2007-го, «Спартак», очолюваний Тарасом Климом, перестав існувати. Тоді естафету підхопив друголіговий «Факел», який виборов право виступати у Першій лізі. Його просто перейменували на футбольно-спортивний клуб «Прикарпаття».

І ось 29 липня 2010 року Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення про утворення нової структури – ТзОВ «Професійний футбольний клуб «Прикарпаття». Міськрада взяла участь у створенні цієї структури разом з ФСК «Прикарпаття» і ТзОВ «Скорзонера». «За» одноголосно проголосували всі депутати. Міський голова Віктор Анушкевичус, він же голова обласної федерації футболу, він же голова наглядової ради «Прикарпаття», промовив, що «це доленосне рішення буде згадувати не одне покоління».

Імена кожного із присутніх тоді 41 депутата-героя вже назавтра диктор на стадіоні «Рух» зачитав уболівальникам перед початком матчу між «Прикарпаттям» та ужгородським «Закарпаттям». Наші програли з рахунком 1:3. Але після матчу президент клубу Анатолій Ревуцький оптимістично заявив: з приходом нового інвестора не за горами і перемоги. Як виявилося пізніше, цей прихід дуже затримався, а перемоги за сезон можна порахувати на пальцях однієї руки.

Втриматися на плаву

Після таких новин на початку сезону вболівальники чекали радикальних змін. А їх все не було. Зате тепер поряд з обговоренням, що ж собі думає влада, вони також гадали, а що ж собі думає і Олександр Шевченко, директор ТзОВ «Скорзонера»? А тим часом у коридорах Білого дому депутати та члени міськвиконкому теж сушили собі голову. Ні, не над тим, як врятувати команду, а як не пошитися в дурні. Адже мова йшла про те, аби разом з «Прикарпаттям» передати у приватні руки стадіон «Рух» і землю навколо нього. Почалася тяганина.

Як каже секретар міськради Руслан Марцінків, на сесії питання «Прикарпаття» розглядали п’ять разів. На сьогодні уже прийняли установчу угоду, статут нового товариства та положення про те, що місто матиме частку 39%. Хоча у цьому питанні й досі немає остаточної крапки.

Поки владні мужі переймалися юридичними проблемами, «Прикарпаття» продовжувало погано грати у футбол. Справжню гру іванофранківці показували рідко. Команда міцно застрягла на дні турнірної таблиці. Навесні клуб отримав «подачку» з міського бюджету – 250 тис. грн. Гроші в касі не затрималися – 180 тис. пішли у Професіональну футбольну лігу як заключна частина заявкового внеску (повний внесок становить більше 350 тис.), а решта – на оплату тренувального збору на Закарпатті. А попереду було ціле друге коло чемпіонату.

За таких обставин не дивно, що минулий сезон став чи не найгіршим для нашої команди. «Прикарпаття» припинило боротьбу за виживання у Першій лізі ще у травні. Команда встановила одразу кілька власних антирекордів. Фінішувавши на передостанньому, 17 місці, вона пропустила найбільше голів серед команд першості – аж 82. Якщо не брати до уваги технічну перемогу над «Феніксом-Іллічівцем», то іванофранківці програли 11 матчів поспіль – найгірша серія в історії клубу.

«Іншого виходу, ніж триматися на плаву, не було, – каже президент «Прикарпаття» Анатолій Ревуцький. – Якби ми знялися з чемпіонату під час сезону, то про проект нового футбольного клубу можна було б забути».

Після останнього матчу сезону, розгромної поразки від ФК «Львів» 1:6, виникла тиша, новин із «Прикарпаття» не було. У футбольних колах подейкували, що контракти з більшістю гравців завершилися, і клуб не має змоги їх продовжити. Лише за два тижні до початку нового сезону івано-франківська команда «потішила» вболівальників звісткою, що виконком ФФУ відмовив їй в атестації. На вівторок, 12 липня, у Києві призначили повторну атестацію, та вже у п’ятницю, 8 липня, заступник міського голови Михайло Верес повідомив «Репортеру», що команду таки внесли до Кубка України.

У вівторок Анатолій Ревуцький телефоном із Києва повідомив: «Є добрі новини. Клуб атестований на участь у Другій лізі. Будемо грати».

Пару років тому, після чергової поразки, президент клубу Анатолій Ревуцький у розпачі пропонував будь-кому з охочих забрати в нього команду

Усі погляди – на депутатів

У четвер, 14 липня, на сесії міської ради депутати знову розглянуть питання ТзОВ ПФК «Прикарпаття». Того ж дня у Києві відбудеться жеребкування кален­даря Другої ліги.

Як каже секретар міськради Руслан Марцінків, залишилося зробити технічні правки у статуті, які б відповідали новому законодавству. «Через останні зміни в українському законодавстві «Скорзонера» не може внести 100% статутних коштів до моменту реєстрації підприємства, – говорить Марцінків. – Спершу має бути реєстрація, потім протягом місяця внесуть 50% капіталу, а протягом року – ще половину. Мова йде про гроші на утримання клубу та добудову стадіону».

Руслан Марцінків сподівається, що нарешті у цій ситуації поставлять крапку, бо депутатам уже самим неприємно щоразу повертатись до цього питання. Водночас секретар міськради говорить, що багато залежатиме від самої «Скорзонери», мовляв, інвестор часто вносить нові пропозиції, а депутати йдуть на поступки. До слова, «Репортер» так і не зміг добитися коментаря від керівника підприємства-інвестора Олександра Шевченка. Чи то в майбутнього керманича клубу немає вільного часу, чи то бажання говорити про футбольно-інвестиційну епопею.

Надії на четвергову сесію має і Анатолій Ревуцький. Він каже, що попередньо реєстрацію клубу почнуть вже 15 липня. Нині за «Прикарпаттям» тягнеться великий борговий «мішок», та президента клубу це не дуже бентежить. «У регламентах професійних ліг як України, так Європи, є поняття правонаступництва, – говорить Ревуцький. – Нова структура бере на себе всі зобов’язання, які успад­ковує від попередника». І як тут не згадати. що на одній із нарад у міськвиконкомі Олександр Шевченко категорично заявляв – він не братиме на «Скорзонеру» чужих боргів.

Нині те, що відбувається з професійним футболом у Івано-Франківську, викликає великий сум. Складається враження, що він став заручником великої гри між чиновниками та фінансовими структурами. Одразу згадується, що за 20 років незалежності у місті не збудували жодної капітальної спортивної споруди. А реконструкція стадіону «Рух» триває вже 25 років. Із таким ставленням влади до спорту хтозна, коли доживемо до повноцінного великого футболу в Івано-Франківську.

Футбольна смертність

Івано-франківське «Прикарпаття» таки пройшло атестацію. Та не всім так щастить. Так, футбольний клуб «Рось» із Білої Церкви теж з першої спроби не атестували, але апеляції він не подав і змирився з тим, що команду знімуть зі змагань. Фактично клуб припинив існування.

Це четвертий український професійний футбольний клуб, який зник за останній рік. Крім білоцерківців, через фінансові негаразди протягом сезону зі змагань знялися «Олком» (Мелітополь), «Фенікс-Іллічівець» (Калініно) та «Верес» (Рівне).