Тетяна Соболик Про сусідські проблеми та непорозуміння в нашій країні можна говорити багато. Всі ми ще зі школи пам’ятаємо твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» — він є взірцем чвар, які притаманні нам, українцям. Наша історія, яка вже тягнеться протягом третього року в Івано-Франківську по вул. Ленкавського, 32, є яскравим відображенням того, як іноді важко порозумітися сусідам.
Один комин на дві квартири
Отже, мешканка 2 поверху (кв. 5) п. Ярослава Степанюк вирішила встановити автономне опалення. Газове господарство поставило їй умову зробити додатковий захист димоходу каналу, для виходу продуктів згоряння, який робиться у вигляді кислотостійкої гофрованої вставки і опускається димовий канал. Як вирішила, так і зробила, але як виявилося після монтажу того «додаткового захисту», тим же димовим каналом користувалися її сусіди з третього поверху (сім’я Старостів, кв. 7). Це стало зрозуміло, коли опущена в комин гофрована вставка перекрила димохід третьому поверху. Як наслідок їм відключили газову колонку, що рівнозначне відключенню гарячої води.
Відтак стало відомо, що сусіди другого та третього поверхів будинку користувалися одним і тим же димоходом протягом десятиліть. Весь цей час інший комин продовжував залишатися вільним. Щоправда, про це ніхто й не здогадувався.
Як пояснює начальник Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства Володимир Нижник у відповіді на наш інформаційний запит, після встановлення кислотостійкої вставки в димохідний канал кв. №?5 виявилося, що газова колонка кв. №?7 з відводом продуктів згорання була підключена в цей же димохід. Дуже цікаво, до речі, звучить фраза «теж була підключена в цей же димовий канал», якщо колонка кілька десятків років була до нього підключена.
В.?Нижник зазначає, що 7 вересня 2006 року газове господарство було змушене припинити газопостачання до газового котла у кв. №?5 та газової колонки у кв. №?7 до усунення порушень. Нам стає дуже цікаво: чиї це порушення? Якщо сім’я Старостів жила в цьому будинку 45 років і нормально користувалася цим димоходом, то чи можна нині казати, що вони щось порушують? А якщо це не їхні порушення, то чи можна їх примушувати підключати колонку до іншого димоходу?
Але нині винуватців ніхто не береться шукати. Бо якщо вони і є, то серед старих мешканців будинку сорокарічної давності, працівників ЖЕО чи будівельників злощасного будинку. Щоправда, виникають питання з тим, чому це «вилізло» аж тепер?
Формальності та неформальні вирішення
У «Правилах безпеки систем газопостачання України» зазначено, що при газифікації житлових і громадських будинків, в яких встановлюються прилади і апарати з відводом продуктів спалювання в димоходи, повинна провадитися первинна перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів. Результати, до речі, мусять оформлятися актами, які зберігаються постійно. Але ні технічної документації, ні первинних актів сім’я Старостів не бачила.
Як розповідає пан Богдан (мешканець кв. №?7), перевірка каналів перед встановленням кислотостійкої вставки не проводилася, хоча інженер з ЖЕО №?7 дала розгортку каналів будинку «на око», без попередньої перевірки фахівцями, бо, як виявилося, ЖЕО не має для цього відповідного обладнання. На підставі розгортки газове господарство дозволило встановлення вставки. В розгортці було показано, що кожна квартира має свій власний димовий канал.
Згодом Ярослава Степанюк звернулася до суду з позовом до ЖЕО №?7 про зобов’язання від’єднати квартиру №?7 від димового та вентиляційного каналів. Під час слухання справи Карпатський експертно-технічний центр зробив експертизу і аж тоді було обстежено канали кв. 5 та 7. Експертиза зробила висновок, що можлива повна зміна в кв. №?7 вентиляційного та димового каналів.
На слова пана Богдана Петро Косюк відповідає так: «Якщо щось мешканець каже, то це ще не означає, що так воно є. Розгортку робили експерти, призначені судом». Насправді ж ми говоримо про ту розгортку, яку дали працівники ЖЕО ще перед встановлюванням автономного опалення. І припускаємо, що якби дійсно було проведено перевірку каналів ще перед встановленням опалення, то цих проблем люди б точно уникнули.
Нині нам стає дуже цікаво: що тоді думають працівники Державного комітету України по нагляду за охороною праці, які розробляли «Правила безпеки систем газопостачання України» і хто відповідальний за те, що вони не виконуються? Суд, до речі, прийняв рішення, про те, що кв. №?7 треба від’єднати від спільного каналу, з чим вони просто не готові змиритися, адже користувалися цим каналом роками.
Як бачить проблему ЖЕО?
Як розповідає начальник ЖЕО №7 Михайло Рибак, там нема ніяких проблем, можна легко взяти і переключитися в інший димохід, який начебто перевіряли трубочисти і він мав би бути в нормальному стані. «Є рішення суду про примусове проникнення в квартиру, а це означає, що хочуть вони чи не хочуть, а виламають двері та переключать їх у інший канал. Ми будемо це робити», — зауважує М.?Рибак. Він також наголосив, що їх житлово?експлуатаційна організація готова зробити ремонт після пошкодження стін.
Втім, постраждалі мешканці мають своє бачення щодо ситуації, яка склалася, адже вони жили в цьому будинку 45 років і все було нормально, допоки сусідка не надумала ставити собі автономне опалення. «Ми нічого не робимо, — обурюється пан Богдан, — Ярослава Степанюк встановлює автономне опалення і металеву вставку, а суд виносить рішення заборонити мені користуватися вентиляційним та димовим каналами. Хіба це нормально?». Нам виглядає, що це не нормально. Бо нині хтось щось робить одне, внаслідок чого вам вимикають газову колонку, а завтра хтось зробить щось інше, і ви взагалі втратите помешкання абощо.
М.?Рибак наголосив кореспонденту «Репортера», що якби у нього була така ситуація, то він би погодився переключитися до інших каналів. На відміну від начальника ЖЕО №?7, сім’я Старостів є більш принциповою і, як бачимо, поступатися, навіть попри програні всі можливі суди у нашій державі, не хоче. Має намір звертатися у Європейський суд.
До речі, сім’я Старостів неодноразово була на прийомі у керівництва міста. Бо ж насправді такі питання не мали б розглядатися судами, а тихо-мирно на місцях. Втім, прохання втрутитися владу не дали жодних результатів. В тому, що міська влада може допомогти у ситуації, яка склалася, люди не сумніваються, інше питання, чи захоче.
Сусідські непорозуміння — страшна сила
Важко казати, чому все так сталося, адже раніше сусіди мирно собі жили. Більше того, сім’я Старостів давала дозвіл сусідам з другого поверху, аби ті добудувалися. Ніяких проблем наче й не було. Але от зараз сталося так, що поступатися ніхто нікому не бажає, немов здають іспит на терплячість. Погодьтеся, що жити без гарячої води протягом тривалого часу навіть через принципи не кожен зможе.
До речі, ситуація склалася не дуже втішно і для Ніни Давидової, яка представляє інтереси сім’ї Старостів у суді, і в той самий час є юристом ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Як розповідає Петро Косюк, Н.?Давидова за два роки відвідала численну кількість судових засідань в робочий час, про це йому розповіла на прийомі пані Я.?Степанюк. «Я як державний чиновник зобов’язаний відреагувати на це», — каже П.?Косюк.
Це, звісно, наштовхує не роздуми: невже в головного комунальника міста більше нема клопотів, аніж трудова дисципліна працівників підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»? До речі, у положенні про управління житлово?комунального господарства виконкому сказано, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» підпорядковується УЖКГ у питаннях теплопостачання і гарячого водопостачання.
Ой, як ми все ж таки скучили за часами влади КДБіста Юрія Андропова. Тоді був жорсткий контроль і ніхто не мав права ні на секунду вільного часу. Гадаємо, що якби вона займалася якоюсь іншою справою, то все це б і лишилося непоміченим, але ж справа стосується непрофесійних дій працівників ЖЕО №7 і зачіпає «за живе» самого начальника УЖКГ.
