Цього разу «Репортер» відзначає студента-політолога із Прикарпатського університету Максима Кицюка. За франківський Євромайдан. Саме цього хлопця із географічно й ментально далекого від Прикарпаття Севастополя наші протестувальники тепер знають як одного із ключових організаторів мітингів протесту в Івано-Франківську. Хоч він і не намагається на цьому наголошувати.
Уже в той день, коли стало відомо про рішення уряду «призупинити процес євроінтеграції», на Вічевому майдані Франківська виросли палатки протестувальників. Студентський майдан – без політиків і партійних прапорів – розростався з кожним днем. Уже в понеділок, 25 листопада, містом пройшла багатотисячна хода студентів. Тоді ж вони оголосили про страйк.
Як розповідає сам Максим, усе почалося з переписки у соцмережах з друзями. «Ми зрозуміли, що у різних містах люди виходять зі стихійним протестом, – розповідає він. – Вирішили, що у Франківську також треба вийти. Перша група, яка зібралася, то було десь 70 людей. Постояли, поговорили, вирішили, що треба якось скоординувати дії. Написали перший графік чергувань, поставили два намети на Вічевому. Стоїмо».
Протестувальників щодня більшає. Хлопці й дівчата не покидають свої пости у наметовому містечку, незважаючи на холод, дощ чи мокрий сніг. Кицюк, до речі, вже так захрип, що ледве говорить. Каже, майдан – це не лише його заслуга, бо організацією протестів займається ціла група.
Ця молодь довела всім, що наше студентство має свою думку, здатне її висловити та відстояти – чи в дискусіях, чи під дощем – аж поки їх не почують. І добре, що вони першими вийшли на протести. Якби цього не зробили студенти, то назавтра на сцені були б політики. А так депутатам і партійцям довелось долучатися до більш європейського люду…
