Цього разу – без варіантів. Суд у справі колишнього директора департаменту архітектури і містобудування Івано-Франківської міської ради Олега Гаркота у вівторок, 29 жовтня, відправив підсудного на п’ять з половиною років за грати та майже автоматично надав йому статус «людини тижня». Адже вирок чиновнику за хабар спричинив не менший резонанс, принаймні в умах і розмовах іванофранківців, ніж минулорічне його ж затримання.
Чому? Та бо, напевно, ніхто не чекав від нашого суду аж такого дотримання закону. А є впевнені в тому, що найбільше винен саме Гаркот або лише він? Навряд.
Згадаємо жовтень минулого року. Вибори, багато бруду. Якесь абсурдне затримання з криками свободівців про провокацію влади. Хворе серце Гаркота, Онуфріїв вимагає адвоката, розкидані на асфальті долари. На завтра – смішна прес-конференція Онуфріїва й Марцінківа, знову розмови про провокації. Дивні образи на журналістів та обіцянки, що все буде прозоро. Посередник Колковський у хорватській в’язниці, відео в інтернеті, потерпілий Ломей, суд і… Олег Гаркот зізнається, що таки взяв!
Весь цей процес щільно супроводжувався плітками: «Беруть, усі беруть, за кожен папірець, а він узяв вину на себе, прикриває друзів, у нього хворе серце, нічого йому не зроблять, домовляться, заплатять, дадуть умовно…». Найбільш «обізнані» зітхають і махають головами – не ми такі, життя таке, а з корупцією в Україні справиться хіба Піночет.
Отже, у вівторок Гаркот отримав п’ять з половиною з конфіскацією – значно більше, ніж сподівався. Потерпілий Ломей – трохи менше, ніж він хотів. Решта не постраждала й не збагатилася.
Якийсь дрібний клерк, що збирався завтра видавити хабар із чергового підприємця, нині вип’є горілочки та зітхне – треба бути обережнішим. А корупція? А їй просто підстригли нігті…
Comments are closed.