Недавно у Кабміні заговорили про адміністративну відповідальність за відмову споживачу в розрахунку електронними картками. Обіцяють штрафувати підприємців на пристойну суму. Що отримають від того споживачі та невже для продавців усе аж так суворо?
Спробуємо описати плюси та мінуси усіх причетних, тим більше їх достатньо. Держава, банки, продавці, покупці. Що усі вони отримають від нововведень?
По-перше, таким чином Україна рухається в бік Європи. Адже там картки – норма. Крім цього, держава отримає більше контролю, бо зможе бачити бодай частину справжніх оборотів бізнесу й точно зазіхне на те, щоб легалізувати частину тіньового підприємництва. Також чим менше ми користуємося паперовими грошима, тим менше вони зношуються, тобто знижуються витрати Нацбанку на обслуговування готівки.
Плюси банків, мабуть, усі й так бачать. Це розширення мережі й додаткові прибутки. Адже кожен підприємець має сплатити банку за оренду POS-терміналу, обслуговування тощо.
Підприємець – єдиний, хто втрачає. Крім плати за оренду терміналу (приблизно 100 грн.), він оплачує комісію від виручки, яка залежить від банку і коливається від 0,5 до 4 %. Крім цього, не слід забувати, що є хоч і незначні, але витрати на зв’язок.
Правда, підприємець теж отримує плюси. Адже електронна картка підвищує платоспроможність покупця, особливо іноземного. Крім цього, він зменшує витрати на інкасацію та зменшує ризики. До останнього відносяться фальшиві купюри та помилки при перерахунку грошей.
Мінімізує ризики, пов’язані із готівкою, і споживач. Він може не сильно боятися пограбування і не перейматися тим, що продавець, наприклад, не маючи решти, нав’язуватиме замість здачі льодяник…
Як підкреслює голова ГО «Комітет підприємців Івано-Франківська» Ігор Метлюх, встановлення POS-терміналів має стосуватися тільки тих випадків, де, за законом, мають бути касові апарати. А це стосується тільки акцизних товарів.
«Дотепер не всіх зобов’язували, але багато хто уже поставив POS-термінали, – говорить Метлюх. – Адже це зручно для обслуговування споживачів. Звісно, що трохи будуть витрати. Але вони малі у порівнянні з вигодою. Думаю, підприємці не втратять. От якби держава вимагала масового встановлення при всіх видах діяльності підприємців, то це було б уже складніше».
Головне, каже Ігор Метлюх, аби банки потім не піднімали вартість обслуговування. Мовляв, трапляються випадки, коли починають завищувати ціни на гарантійне обслуговування і т. д.
За словами заступника начальника управління Нацбанку в області Юрія Драбича, для споживачів (держателів платіжних карток) важлива можливість розрахуватись карткою. «Адже більшість українців, – говорить Драбич, – отримують зарплати, стипендії та пенсії на карткові рахунки і при знятті готівки через банкомати та каси банків змушені платити комісію. А розрахунки в торгових мережах через платіжні термінали здійснюються без комісії».
Як повідомляє начальник інформаційно-комунікаційного відділу головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області Олександр Нащочин, закон ще у 2001 році зобов’язав суб’єкти господарювання забезпечити можливість здійснювати розрахунки електронними платіжними засобами. Пізніше, у 2010 році постановою Кабміну було визначено, що «суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги)».
Закон передбачив і винятки. За інформацією Нащочина, звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів стосуються закладів громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів. Йдеться про армію, інші військові формування, студентів, учнів та викладачів, працівників промислових підприємств та підприємства торгівлі з площею до 20 кв. метрів (крім АЗС), а також суб’єктів господарювання, які торгують у населених пунктах, де живе менше 25 тис. мешканців.
Контролювати підприємців має Міндоходів, виконком та управління захисту прав споживачів. Адже, згідно із законом «Про захист прав споживачів», за порушення цієї норми встановлено відповідальність у вигляді штрафу в 500 неоподатковуваних мінімумів, а це 8500 грн.
Крім того, нагадаємо, що влітку Кабмін видав постанову «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Відтак держава почала моніторити дорогі покупки. Тепер усе, що коштує понад 150 тис. грн., має проходити тільки через банк – поточний рахунок, депозит чи будь-яку електронну картку. Це теж знижує обсяг готівки в економіці. Але, виглядає, що до виведення грошей із тіні цього таки замало.
