Минулого четверга, 25 квітня, перед сесією Івано-Франківської міської ради лідери кількох громадських організацій об’єдналися, щоб провести спільну акцію протесту. Тему вибрали найболючішу – дороги. Людей запрошували через соцмережі та оголошення на слупах. Сподівалися, що їх підтримає громадськість, таксисти. Натомість отримали депутатів…
Акція була запланована на 9:30. Але раніше під Білим будинком з’явилися свободівські намети й почалася свободівська акція. Нардеп Руслан Марцінків вдало передав естафету – керував заходом його брат Роман Марцінків. «За стан доріг відповідальним є керівництво країни, – кричав він у мікрофон. – Але погані дороги є на совісті і місцевих чиновників».
Та молодший Марцінків недовго шукав чиновницьку совість, бо доволі швидко його перебив громадський діяч Руслан Коцаба. Той наполягав, що акція позапартійна, просив забрати намети та приєднатися до громади. Але свободівці відмовилися, мовляв, і так підтримують акцію. Більше того, до них доєдналися кілька депутатів, виступили голова фракції «Свобода» у міськраді Роман Онуфріїв та нардеп Руслан Марцінків.
Врешті сотні мітингувальників довелося змиритися із присутністю десятка свободівців. Після того, як усі сказали, що хотіли, акція продовжилась на сесії міськради.
Від протестувальників слово взяв депутат облради Володимир Олійник, який підкреслив, що акцію не підтримали таксисти, які, напевно, таким чином підтримують міського голову, і мер мав би це оцінити. Олійник зачитав вимоги: утворити громадську раду з контролю за використанням коштів та якістю ремонту доріг; зобов’язати виконком погоджувати з радою титульний список вулиць, які підлягатимуть ремонту, та акти виконання робіт; звернутися до правоохоронців, щоб ті провели аудит витрачання коштів на дороги за 2006?2012 роки. Також протестувальники просили депутатів визнати незадовільною роботу міського голови стосовно утримання доріг та припинити його повноваження.
«Мера геть!», – кричали в залі.
Віктор Анушкевичус не розгубився. «Що ви, як депутат облради, зробили для вирішення цього питання? – спитав він. – Ви вибили хоч одну копійку на ремонт доріг?».
Олійника підтримали інші. «Мене ніхто не питає, чи є в мене гроші на податки чи на ремонти, – кричала меру директор ТзОВ «Станіслав-транс» Ольга Костів. – Дороги треба робити! А якщо ви не можете, то прийде інший».
До речі, Костів була єдиною із перевізників, хто не побоявся виступити проти влади. Можливо, пані Ользі додало сміливості те, що вона є двоюрідною сестрою депутата Юрія Солов’я.
Мер відповів, що прямо зараз на вулицях працюють чотири бригади, перелічив дороги, де останні шість років робили капремонт, і поскаржився на облраду, яка із запланованих цьогоріч 33 млн. грн. не виділила на місто жодної копійки.
«А мене турбує позиція голови міста, – сказав Михайло Панчишин, ще один учасник акції. – Коли у нас такі питання, він їде на інавгурацію Обами. Ви чому не займалися дорогами?». Чоловік запропонував прив’язати мера до крісла, щоб ніде не виїжджав. І таки договорився – згодом депутати вирішили обрати його головою наглядової ради з ремонту доріг. А Олександр Бубен навіть пообіцяв виділити кошти з депутатського фонду Панчишину на зарплату.
Загалом того дня багато кричали, повчали, дорікали. Врешті вирішили, що утворять громадську раду, до якої увійдуть представники громадських організацій і політичних партій. Також будуть вішати на сайті міськради інформацію про те, який підрядник робить яку дорогу та навіть публікуватимуть договори про співпрацю.
А от ідею погоджувати титульні списки доріг із громадською радою та звернутися до правоохоронців депутати не підтримали. Зрештою, не погодились вони і з тим, щоб визнати незадовільною роботу міського голови стосовно доріг. Тільки шість депутатів проголосували «за», і не було там жодного свободівського голосу. А ще зранку так сильно протестували…
