Через три роки церква Архистратига Михаїла у Калуші святкуватиме своє століття. З цієї нагоди у храмі плануються реставраційні роботи. Деякі розпочинають уже зараз, хоч реставрацією це не назвеш, адже споруда відноситься до пам’ятки архітектури місцевого значення, а в ній хочуть замінити старі автентичні вікна на металопластикові.
Руйнівний пластик
У центрі Калуша височіють золоті купола храму Архистратига Михаїла. Заходимо всередину. Тут звична тишина, красиві фрески, напівтемрява. Світла додають лише запалені мирянами свічки. На стінах – фрески, вгорі – вітражі. На підлозі складені з десяток пластикових вікон, припертих до лавок.
«Піднялася така тема, як заміна вікон, – каже головний архітектор Калуша Петро Пострильонний. – Нинішні вікна є цікавими та специфічними як з орнаментальної, так із архітектурної точки зору. Над центральним входом є певний акцент, який повторюється на всіх вікнах у церкві. Там є розетки у вигляді хреста та у вигляді арок. Ці елементи повторюються і в архітектурі храму. Все це хотілося б зберегти. І взагалі, з точки зору архітек-тури – це найкраща споруда у Калуші».
Як дізнався «Репортер», старі вікна планують замінити на плас-тикові. Для теплоізоляції. І то аж на куполах храму. Проте, такої потреби дехто зі спеціалістів не бачить. Навіть, навпаки.
«Споруда є типовою українською церквою, які будували в кінці ХІХ та на початку ХХ століття, – говорить архітектор Лілія Онищенко. – Збудована за проектами архітектора Євгена Нагірного. Вікна – очі будь-якого фасаду. При заміні їх на пластикові, дуже щільні, зміниться температурно-вологісний режим. А у храмі є унікальний стінопис. Зберігся він один-єдиний, лише в Калуші. І таким чином цей стінопис також може бути під загрозою. Церква перестане дихати, унікальні фрески можуть повідлуплюватися. Це є основний загрозливий аспект такої заміни».
На щастя, «реставрація» фресок поки що не торкається. Але згодом візьмуться і за них. Сподіваємось, працюватимуть з ними справжні фахівці-реставратори.
Старого не чіпатимуть
Реставрацію у храмі робили й раніше. Результат – куполи, оббиті позолоченою бляхою, яка абсолютно не пасує до стилю споруди. На жаль, до такої дивної моди вдаються чи не в кожній церкві Прикарпаття.
«Законодавством передбачено, – розповідає начальник відділу охорони культурної спад-щини та музейної роботи ОДА Андрій Давидюк, – що органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створюють загрозу пам’яткам. Це означає, що калуський міський голова повинен припинити реконструкцію храму».
Та як виявилося, мер Калуша про роботи у храмі Архистратига Михаїла й не підозрює. «Всі реконструкції, не лише культурних споруд, повинні затверджуватись у виконавчому комітеті калуської міської ради, – говорить міський голова Калуша Ігор Насалик. – Пропозицій щодо реконструкції цієї церкви не надходило. Тому будь-якого дозволу на неї ми не давали і не дамо. Особисто я – проти».
Що ж скажуть священики, адже пластикові вікна вже завезли до церкви?
«Якщо це зашкодить, то ми не будемо їх ставити, – каже отець‑декан Михаїл Бігун. – Але вікна треба замінити. Десь два тижні тому через сильний вітер повибивало шибки. Добре, що нікому на голову не впало».
Також отець Михаїл додав, що нічого старого не чіпатимуть. Натомість, появу у церкві пластикових вікон не пояснив.
Закон не працює
Експерти стверджують, що за часи незалежності в Україні було знищено більше храмів, ніж за період СРСР. Не прямо, а саме через отакі псевдореставрації. Сумно. Навіть дуже. І законодавство тут чомусь не допомагає.
«За законом «Про охорону культурної спадщини» мають виписати штраф про адміністративне порушення, – говорить Лілія Онищенко. – Закон діє і на Івано-Франківщині. Але органи охоронної спадщини, які є при ОДА, ним не користуються. На жаль, штрафи невеликі, але їх треба заплатити та повернути пам’ятку до попереднього вигляду».
А область не втручається, бо кажуть, що не було жодних письмових звернень від громади. Тому, мабуть, самим калушанам слід зберегти свою пам’ятку архітектури. І чи не єдину у місті.
До речі, нещодавно в Івано-Франківську ухвалили регіональну програму паспортизації архітектурних пам’яток на 2011‑2015 роки. Можливо, вона збереже архітектурну спадщину від таких «реставрацій». Адже на території області під охороною держави перебуває 1460 об’єктів, з них 133 – національного значення.
Comments are closed.