Минулого четверга сесія Івано-Франківської міської ради проголосувала за те, щоби віддати спортивний клуб «Прикарпаття» ТзОВ «Скорзонера» (ТК «Буковель»). Як із клубом, так і зі стадіоном «Рух» уже давно треба було щось робити. Адже клуб грає, м’яко кажучи, не найкраще, і стадіон 20 років стоїть не добудованим.
Міський голова Віктор Анушкевичус навіть вийшов для цього з відпустки. Він запевнив депутатів, що у міському бюджеті немає можливостей для добудови стадіону. Тому мер вніс на розгляд рішення про створення спільного господарського товариства між міською владою та інвестором. Місто віддає до статутного фонду нового товариства недобудований стадіон і земельну ділянку, а «Скорзонера» добудовує стадіон і «піднімає» футбольну команду. Крім того, міська рада планує звернутися до ОДА з пропозицією доєднатися до цього проекту.
Створення цього товариства мер описував як лотерею. Мовляв, інвестор обіцяє добудувати стадіон, цілих п’ять років утримувати футбольну команду «Прикарпаття» (приблизно 12 млн. грн. на рік) і не будувати жодних інших об’єктів, не передбачених інвестиційною угодою. Правда, в угоді є будівництво готелю на 300 місць.
Засновницький договір формуватиме виконком. «Щоб не затягувати процедуру», – обґрунтував пропозицію Анушкевичус. Деякі депутати, правда, намагалися залишити окремі повноваження за сесією міськради. «Ну чому ви так боїтеся? – обурився мер. – Ви боїтеся, що втратите контроль? Будь ласка, приходьте на засідання виконкому і беріть участь у розгляді засновницької угоди». Врешті, депутатам довелося погодитись.
Керівник «Скорзонери» Олександр Шевченко почав з того, що треба рятувати футбольну команду. Відтак, вони, як ключовий інвестор, беруть на себе її забезпечення та функціонування. Проте, запевнив він, команда без стадіону, як і стадіон без команди, існувати не можуть.
Далі Шевченко намагався пояснити, що не місто тут робить послугу «Скорзонері», а навпаки. Бо стадіон все більше руйнується. Тож, якщо він постоїть так ще кілька років, місто його просто втратить. «А хто скільки відсотків матиме в цьому підприємстві, то, зрозуміло, хто по скільки внесе», – сказав Шевченко. Відтак, він запевнив: якщо місто теж вкладатиме гроші у підприємство, то вони нічого не матимуть проти. Усе це вноситиметься у статутний фонд. Крім того, Олександр Шевченко пообіцяв: вони робитимуть усе, щоб через два-три роки вивести команду до прем’єр ліги.
«Немає змісту сьогодні зобов’язувати інвестора зробити багато різних пунктів, – наголосив керівник «Скорзонери». – Краще в першу чергу взяти спільні зобов’язання відновити футбол в області. Якщо ми разом візьмемо на себе спільні зобов’язання, то ми («Скорзонера» – Авт.) готові дати 12 млн. грн. на рік без всякої гарантії на повернення. Так само – поступово готувати стадіон, але це питання зовсім іншого бюджету і зовсім інших сум».
Наразі обумовлене фінансування тільки футбольної команди – решта питань не вирішена. Віктор Анушкевичус пояснив, що розвиток інфраструктури – це величезні вкладення. Тому для цього необхідно буде сісти за стіл переговорів, щоб інвестор у майбутньому міг спланувати свої фінансові витрати і визначитися з термінами будівництва. Тож терміни поки що чітко не визначають.
Ростислав Кукурудз, голова бюджетної комісії міськради, поцікавився, скільки саме відсотків новоствореного товариства планує «взяти» «Скорзонера» за все, що вона зробить. Олександр Шевченко відповів: «Ми готові взяти 61 %, нам не треба більше, ніж контроль». А попри це, Шевченко запевнив депутатів, що місто матиме від своїх відсотків ще й дивіденди. Правда, це буде колись.
Кілька разів лунала пропозиція проголосувати за це питання в поіменному режимі. Правда, не довелося, бо депутати прийняли рішення одноголосно. Далі міські обранці весело пішли на перерву. Віктор Анушкевичус просив тих, хто повернеться, підняти руки. Піднімали… Втім, після перерви прийшли далеко не всі. Тож для інших питань сесія так і не зібралась.
Comments are closed.