Пропонуємо свіжу публікацію франківського письменника Тараса Прохаська на порталі Збруч.
Сестра бабці обрізáла гострим ножем шкірку тонких кромок формового сірого хліба так, що весь периметр мав тільки один розріз у кутику. Хліб вона змочувала молоком і підсмажувала грінки на маслі, іноді додаючи трошки сирого яйця. Крім того, снідала кількома горіхами восени, підсмаженими голубінковими шапками, коли верталася з лісу на горі, де збирала рижики для маринування на зиму. Від червня до жовтня завершувала сніданок свіжими суничками, щойно зірваними на маленькому бездоганному городчикові.
До теми: Тарас Прохасько: Боже, дай сили прийняти…
Бабця з дзядзем також їли на сніданок хліб. Спочатку кромку чорного, яку дзядзьо називав фундаментом, потім – білого. Хліб мастили свіжим маслом. На кількох тарілках були посічена зелена цибулька, молодий часник, стара бринза. Намащений хліб перевертали маслом вниз і притискали, як прес-пап’є до порізаного, щоби на бутерброд додався верхній шар омочки.
Всі шкільні роки ми з братом снідали переважно залишками вечері – якусь кашу з молоком або нагріту варену картоплю.
Сестра діда їли тільки щось рідке, тому, коли батьків довго не було вдома, вона щоранку годувала нас рогаликом або бубликом, розмоченим у гарячому молоці.
До теми: Тарас Прохасько: В дурня на шахівниці
Тато перед роботою пив каву на стоячи, а вже на роботі випивав фляшку кефіру.
У армії головною сніданковою коштовністю були двадцять грамів масла, а у неділі – ще й два яйця. Делікатесом була канапка з маслом і розтисненими на ній твердими жовтками.
У інфекційній лікарні на сніданок давали дієтичну зупку, яка залишалася із вчорашнього обіду.
Були ще інші сніданки… Свіжий сік з помаранчі, цитрини і яблук в Іспанії. Півшклянки коньяку з холодильника на Кавказі. Зелений чай з жасмином. Сира несмажена гречка, залита домашнім йогуртом. Замерзлі м’ясо-кашані консерви у тридцятиградусні морози. Двадцять ґатунків оселедця з чорним хлібом.
До теми: Тарас Прохасько: Елементарно
У закордонних готелях хотілося попробувати всього з багатющих шведських столів. У радянськоподібних дорогих готелях офіціант приносив яєчню, апельсиновий нектар, плястерок фігурно врізаного голандського сиру з листочком петрушки і розчинну каву.
Косарі снідали вже після роботи, а подорожні у поїздах – до прибуття на кінцеву станцію.
Коли я працював у барах, то після вчорашньої зміни починав снідати вже знову на робочому місці – спочатку нічого, потім мінеральна вода з цитриною, потім кава, потім перша склянка вина. Натомість працюючи вчителем, нащось снідав перед восьмою і вже після другого уроку відчував нестерпний болісний голод.
Живучи у гуцулів, снідав кулешею з бринзою, обідав і вечеряв теж нею. Ціле літо у себе в горах ми їли на сніданок тільки сир з помідорами. А був такий час, коли діти не хотіли вранці нічого іншого, крім гарбузової каші на молоці.
Ціле десятиліття кожен у нашім домі снідав якось по-своєму і у свій час. Я робив сніданки впродовж кількох годин, тож сам живився крихтами всього. В часі канікул ми з дітьми намагалися дотягнути із сніданням принаймні до першої години. Навіть це видавалося поспіхом. Передовсім мав поснідати пес.
До теми: Тарас Прохасько: Чи ти спиш українською?
Теперішні часи розмили різноманітні класові, станові, навіть групові ознаки. Врешті навіть багатство і бідність у середньому статистичному відрізку є умовними. Традиції також впливають менше, ніж мінливість модних тенденцій. Географічне походження харчів перестало бути вирішальним.
Але є надійний маркер способу життя і ставлення до вибору цінностей – сніданок. Не якість, вартість і кількість спожитої вранці їжі. Класифікаційний і системаційний поділ у типології якості життя проходить через кілька сніданкових параметрів. По-перше, коли ти снідаєш. По-друге, з ким і де ти снідаєш, кому ти робиш сніданок і хто робить тобі. По-третє – і найголовніше, – скільки часу ти можеш дозволити собі уділити на ранкову їжу. Це якщо не зважати на то, скільки поживи тобі потрібно для того, щоби цілий день робити то, що маєш робити.
