У Пістині на одному березі ріки – церква і цвинтар, на другому – більшість сільських осель. Ріка досить широка, а дорога до підвісного мосту, а потім і до церкви – вузька. Не те що проїхати, пронести нею гріб неможливо. Тому збудували канатну переправу – нею труну з покійним переправляють через річку до церкви і на цвинтар, пише Курс.
“Дуже тяжко переносити було. Ну, і дорога дуже погана туди – хитка кладка”, – каже місцевий будівельник Петро Бейсюк.
Місцевий священик каже, що є легенда, яка пояснює розташування церкви за рікою.
“Коли тричі зводили основу храму на іншому березі, а то було простіше, бо ближче до села, то тричі вночі вся будова переносилася сюди за ріку, де й була збудована”, – розповідає священник Петро Дяків.
Мешканці Пістині кажуть, що є такі люди, які бояться і вимагають, щоби їх після смерті несли на цвинтар, а не переправляли через ріку.
“Та що вже там мертвому боятися, – розмірковує будівельник Микола Тодорак. – Мертвому вже нема чого боятися – треба їхати…”
Comments are closed.