Мандрівник і блогер Пітер Сантенелло родом із Сан-Франциско, і він вирішив випробувати на собі долю англомовної людини в Україні.
Спершу він спинився у Києві, а далі вирушив у село Осипенко в Запорізькій області неподалік від Азовського моря, пише УП. Життя.
Чоловік планує 6 тижнів прожити у родині, з якою не був знайомий до початку експерименту. Щодня він виконуватиме ті самі хатні справи, які мають нові співмешканці.
“Я документуватиму цей спосіб життя, щоб показати його на Заході й отримати відгуки”, – розповідає Пітер.
Усе побачене і випробуване на собі він викладає у блог “Як риба без води” (“Fish Out of Water“).
Перший епізод відеоблогу стосується подорожі у плацкарті з Києва до Бердянська із велосипедом у громіздкій коробці.
 |
| Перший епізод відеоблогу стосується подорожі у плацкарті з Києва до Бердянська |
“Коли я розповідав українцям, що їхатиму плацкартом, вони сміялися. От і буде нагод перевірити, чому”, – ділиться Пітер перед подорожжю.
Реальність вагону, в якому на стінах фломастером написані номери полиць, наштовхує чоловіка на думку, що йому протягом майже 2 місяців доведеться прожити без рідної мови.
“Плацкарт дуже соціалізує, – жартує Пітер. Усі тут роблять, що їм зручно – розкладають свої речі, читають, п’ють пиво, їдять шоколад. Мені все подобається”.
 |
| На диво без пригод минулася поїздка автобусом |
Чоловік легко долає випробування, за яким мусить сам застелити собі ліжко у вагоні.
Він пригадує, як брав уроки російської у кількох репетиторів. Одна із цілей експерименту – не тільки опанувати спосіб життя селян, які мешкають неподалік від козацької столиці, а й навчитися їхньої мови.
Російську він почав вивчати тому, що у Сан-Франциско також мав багато російськомовних друзів, з якими подорожував і спілкувався. У планах Пітера – відвідати всі пострадянські країни, де він сподівається покладатися на знання саме російської мови.
У другому епізоді блогу Пітер знайомить усіх з Анною та її сім’єю. Саме ці мешканці села Осипенко стануть тимчасовою родиною блогера.
На диво без пригод минулася поїздка спершу маршруткою, а потім ще автобусом із вокзалу до помешкання Анни.
“У нас вулиця Вишнева. Була Карла Маркса, а стала Вишнева“, – розповідає Пітеровісупутниця, водночас зачіпаючи тему декомунізації в Україні.
В Анни є чоловік Валерій і троє дітей – хлопці Максим і Марк та мила дівчинка Аліса. Удворі живе пес.
“У нас добре – річка за сто метрів“, – розповідає Пітерові з порога Валерій.
З мовою американцю одразу взялася допомагати Аліса.
В селі Осипенко Пітер мабуть вперше скуштував равликів із картопляним пюре. І це ще тільки початок пригод.
