Хоронити починають вже ледь не на подвір’ях людей, бо,бач місця на цвинтарях – немає. Що робити, коли на твою власну землю приходить ритуальна служба і сусіди з труною. Що робити, якщо влада при цьому – просто розводить руками? Селяни б’ють на сполох, а кількість хрестів за їхніми вікнами – росте.
На міському кладовищі Івано-Франківська – чергові похорони. За процесією Марія Коваль спостерігає зі сторони. Теж – зі смутком в очах. Бо незнайому їй людину ховають на її земельній ділянці. Її пай – понад 44 земельних сотки. Цю ділянку Марія отримала в спадок від бабусі. А ось нині тут – в буквальному розумінні – цвинтар. Ділянка за два кілометри від села Чукалівка. Раніше тут садили картоплю і помідори, йдеться у сюжеті «Надзвичайних новин».
Про те, що саджати городину немає де, місцеві дізналися два роки тому. Приїхали на весні і вжахнулися. Колись їхня земля була всіяна могилами.
У ритуальній службі людям запропонували продати земельні паї. На це погодилися не всі, адже скупляли паї надто дешево. Село Чукалівка за лічені кілометри від Івано-Франківська, земля тут в буквальному сенсі – на вагу золота. Обміняти паї на інші теж не можуть, бо вільних соток немає.
В Івано-Франківській мерії лише розводять руками. Кажуть, що готові викупити землю, але на ринкову ціну радять не сподіватися.
