У Верховній Раді пропонують заборонити жінці вирішувати, що робити із власною вагітністю. Громадські активісти вважають цю ініціативу способом відвернути увагу від нагальних проблем і ставлять інше запитання: що Україна робитиме з дітьми, які з’являться після такого «покращення».
Ініціатором «антиабортного законопроекту» цього разу є депутат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро Голубов. Він пропонує дозволити робити аборти виключно за трьох умов: якщо вагітність загрожує життю матері, якщо дитина не зможе жити після народження через виявлену патологію і якщо вагітність настала у результаті зґвалтування, пише Radiosvoboda.org.
Заборонити жінці вирішувати, що робити із власною вагітністю, заради «права чоловіка на батьківство» та покращення демографічної ситуації пропонують у Верховній Раді. Цього тижня вкотре зареєстрували законопроект щодо заборони абортів, які зараз в Україні дозволені за рішенням жінки до 12-го тижня її вагітності. Громадські активісти вважають цю ініціативу способом відвернути увагу від нагальних проблем і ставлять інше запитання: що Україна робитиме з дітьми, які з’являться після такого «покращення».
Вказані обставини обов’язково має засвідчити «комісія відповідних експертів», йдеться у документі, однак що це мають бути за експерти – не уточнюється.
«Давши право жінці вирішувати самостійно питання про проведення аборту, більшість країн не враховувало право чоловіка на батьківство (одне з репродуктивних прав людини), – зауважує автор у пояснювальній записці до законопроекту. – Міжнародні неурядові організації стоять на позиції, що вільне проведення абортів є порушенням права дитини на життя. Така позиція підтверджується точкою зору сучасної ембріології».
Два роки тому з ініціативою криміналізувати аборти виходив депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук, а у 2013-му контролювати внутрішньоутробну ситуацію українок пропонував авторський колектив від ВО «Свобода», однак достатньої підтримки у парламенті ці законодавчі ініціативи не знайшли.
З’ясовуючи, наскільки депутати цього разу готові голосувати за заборону абортів, Радіо Свобода звернулося, зокрема, до заступника голови комітету з питань охорони здоров’я, який є для згаданого законопроекту профільним, колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія. Він зазначив, що ще не мав нагоди ознайомитися з текстом ініціативи, але загалом її підтримує.
Олег Мусій
«Якщо тотальна заборона, то я проти тотальної заборони, – пояснює депутат. – Якщо за медичними показаннями, то, напевно, це правильно. А так, як зараз: хто що хоче, те й робить, то це – неправильний підхід. Потрібно його підкоригувати, але не тільки шляхом законодавчих змін, але й формуванням відповідального ставлення до власного здоров’я, до вагітності, до дітей, до їхнього виховання. Починаючи з дитячого садочка, потрібно виховувати як хлопчиків, так і дівчаток. З одного боку, в будь-якому разі аборт – це вбивство, але з іншого боку людина, якщо знаходиться у якомусь критичному стані, який несе загрозу її життю, напевно, за медичними показаннями, мала б отримати дозвіл на аборт».
Тим часом, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловилась у Facebook із критикою законодавчої заборони переривання вагітності, хоч і зауважила, що сама вона проти абортів.
Геращенко зазначила, що «найбільше абортів роблять незаможні заміжні сільські жінки, які ще й часто страждають від домашнього насильства і пияцтва своїх чоловіків, від недоступності сучасних контрацептивів».
Представники громадського сектору ініціювали відкритий лист до депутатів, під яким підписалась молодіжна організація «Фундація регіональних ініціатив», правозахисна організація «Центр громадянських свобод», Тернопільська правозахисна група та деякі інші організації, які вказують, що законопроект суперечить як українській Конституції, так і практиці Європейського суду з прав людини, оскільки передбачає втручання держави в особисте та сімейне життя.
Метою такого законопроекту є відвернення уваги суспільства від нагальних питань, вважає координаторка Громадської ради з гендерних питань міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Лариса Кобелянська.
Лариса Кобелянська
– Навряд чи притомна яка-небудь громадська організація сьогодні взялась би серйозно обговорювати питання абортів як таке, що сьогодні для України нагальне. Коли ми скотилися до стану, що більше 60% населення живе за порогом бідності, то про яку розширену демографічну політику при такому стані матеріального соціального забезпечення можна сьогодні говорити? Чи здатна сьогодні держава вирішити питання багатодітних сімей?
З іншого боку, кожна третя дитина сьогодні і так виховується матір’ю-одиначкою. Збільшення кількості дітей приверне чоловіків-батьків до кращого виконання своїх зобов’язань?
Можливо, ми би йшли іншим шляхом. Шляхом освіти, шляхом розширення прав для чоловіків скористатися батьківською відпусткою, як це є у скандинавських країнах, і жінка би тоді не наражалася на загрозу біти звільненою, неприйнятою на роботу, перервати навчання, недоотримати зарплату, отримати меншу пенсію.
Тому якщо ми хочемо зменшити кількість абортів – а ця кількість і так значно зменшилась: удвічі порівняно із 2000-м роком – то ми маємо говорити про освіту, про доступність контрацептивів, і дати право сім’ї вирішувати, скільки дітей вони хочуть мати залежно від своїх моральних переконань і соціальних можливостей. І не потрібно буде наражати на конфлікт громадянське суспільство і релігійну спільноту.
– Ви говорите, що кількість абортів зменшилася. Із чим ви це пов’язуєте?
– Я пов’язую це якраз із розширенням просвітницької діяльності, із більшим рівнем свідомості молодих сімей, більш свідомим ставленням до свого репродуктивного здоров’я як з боку жінок, так і з боку чоловіків.
Ну і, зрештою, доступ до контрацепції, який є у нашій країні. Вона не є дешевою, але вона є доступною із точки зору можливості придбати.
Мене завжди дивує, що законопроекти про аборти завжди ініціюють чоловіки – от найбільші знавці репродуктивного здоров’я жінок. І немає там у пояснювальній записці жодного слова: які соціальні наслідки, яка соціальна відповідальність буде у держави, у цих сімей. Як держава збирається забезпечити сім’ї, які раптом стануть мати по 10 – 12 дітей? Тому що статистика така умовна свідчить, що протягом свого репродуктивного віку жінка може народити від 12 до 16 дітей. Чи готове суспільство забезпечити відповідну кількість дитячих садків, соціальних послуг і так далі? І коли чоловіки це коментують, із такою впевненістю перекладаючи всю відповідальність на жінку, то дуже хотілося би запитати: а скільки дітей у сім’ях шановних депутатів?
І я тут абсолютно підтримую Ірину Геращенко і стою на тій самій точці зору, що аборт не є щастям для жінки. І той, хто думає, що жінки борються за аборт, не розуміє, що жінки борються за своє право вирішувати щодо свого власного здоров’я. Звісно, в ідеалі вона це мала б вирішувати спільно зі своїм чоловіком, але іноді жінка поставлена в такі умови, коли у неї немає виходу. І якщо ми намагаємось боротись із абортами шляхом законодавчих заборон – це безперспективно.
– У пояснювальній записці до законопроекту Голубова йдеться про те, що автор звертається до нідерландського досвіду, де попри доступність абортів, відсоток їхнього здійснення надзвичайно низький. Однак, коли говорять про цей законопроект, то також згадують польський досвід. У Польщі, наскільки мені відомо, зараз так само переривання вагітності дозволене тільки за станом здоров’я.
– Насправді там, де забороняються аборти, там відкривається канал для кримінальних зловживань. Це можуть бути кримінальні аборти, які не просто руйнують життя жінок, а й ставлять їх самих на межу життя і смерті. Тому що коли це здійснюється нелегально і підпільно, то ризиків набагато більше.
З іншого боку, це відкриває канали для існування так званого «туризму» відповідного спрямування, тому що так само як польські пані їдуть до Львова на переривання вагітності зараз, так само в перспективі поїдуть українські в якісь інші країни.
За даними ЮНІСЕФ, Україна наразі лідирує серед країн Європи за смертністю матерів і немовлят.
Анастасія Москвичова
Comments are closed.