На Снятинщині в атовців із владою виникають конфлікти щодо виділення земельних ділянок.
Про це повідомили на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав учасників АТО. До членів комісії надійшов лист голови Борщівської сільської ради з проханням розібратися у ситуації, яка склалася з місцевими учасниками АТО.
У 2015 році поступило 12 заяв про виділення земельних ділянок для ведення господарства та будівництва для атовців. Відтак, виділили чотири гектари землі та видали бійцям довідки про те, що вони мають право на приватизацію землі.
У квітні 2016 атовці знову просили землю площею два гектари. Їм запропонували земельні ділянки, але вони від них відмовились. Виявилось, що вони хочуть землю, яка знаходиться в оренді та за межами села.
Голова Борщівської сільської ради Ігор Розвадовський каже, що проблема є, та вони не знають, як вийти із ситуації.
«Вони хочуть саме тої землі, яка є в оренді, а вона за межами села. Сільська рада прийняла рішення. Тому було розпорядження для виділення ділянки», – додав сільський голова.
Голова спілки АТО у Снятинському районі Василь Жовтяк каже, що знайомий з цією проблемою.
«Учасники АТО не якісь інші люди, вони не інопланетяни. Це люди з виявленням більшого патріотизму, ніж у нас. Ми завжди готові йти на діалог, не хочемо робити конфлікти, та хлопці не завжди можуть все зрозуміти», – додає Жовтяк.
Він запевнив, що ситуація могла бути й іншою, якщо з атовцями говорити спокійно і по-людськи. Каже, що проблема у тому, що за законом учасники АТО можуть брати будь-яку земельну ділянку на території України.
«Голови часто відповідають атовцям, що землі немає. Як можна так говорити, якщо земля є, але голова сільської ради розвертається і каже: «Вибачайте, хлопці», – додає Жовтяк.
Заступник голови обласної ради Василь Гладій вважає, що у Снятинському районі не має бути проблем із землею.
«Це не Яремче, це не Франківськ. У Снятині не мало б виникати проблем, бо земля там є. Треба підвести це питання до кінця», – додав Гладій.
Заступник голови облради звернувся до представників земельних ресурсів, аби ті обґрутували звернення, подали і зробити так, щоб воно носило правильний характер.
Члени комісії проголосували за те, щоб розробити проект і відіслати його до Верховної Ради.
