Уявляєте, що б творилося в інформаційному просторі Івано-Франківська, якби в нас зупинилася, наприклад, королева Великої Британії чи, скажімо, великий герцог Люксембурзький? Навіть якщо вони гостюватимуть у місті лише кілька хвилин, доки дозаправлять літак чи пропустять, перепрошую, потяг із залишками карпатського лісу. Та навіть кількох секунд вистачить, аби сайти, газети, телеканали рясніли розлогими репортажами — як той монарх був одягнений, що сказав, кому потиснув руку і т.п.
До міжвоєнного Станиславова вінценосні особи приїздили не часто. Один із таких візитів відбувся 1 липня 1937 року. Тоді до міста прибув румунський король Карл ІІ, ще й у компанії сина-спадкоємця князя Міхая.
Монарх потягом повертався до Бухареста.
У Станиславові був лише сім хвилин. На пероні його зустрів воєвода Паславський, численні мешканці міста з румунськими прапорцями та військовий оркестр, який виконав гімн сусідньої держави. Будь-кого вітати короля не пускали — лише за спеціальними перепустками, які видавали у старостві. Журналісти писали, що Карл був одягнений у військовий мундир полковника і після того, як піднявся до вагону, ще дві хвилини простояв біля вікна, доки потяг не рушив.
Зрозуміло, газети не оминули увагою цю подію у житті провінційного міста. Але на передовиці матеріал не потрапив. Наприклад, єврейська газета «Слово» помістила коротеньку замітку внизу другої сторінки — поруч із рекламою антигрибкової присипки для ніг.
