Цього тижня «Репортер» відзначає подружжя франківців Дмитра та Дарину. За те, що вже рік стараються внести, привезти, розповісти, презентувати, показати Франківську щось цікаве та незвичне. А найголовніше – за те, що відродили й надали нового дихання колись культовому місцю, яке потім занепадало майже 15 років.
Рівно рік тому вони відкрили книгарню-галерею в будівлі колишнього легендарного кафе «Під лиликом». То було улюблене місце тогочасної молоді, а нині відомих, знаних і в Україні, і за кордоном письменників та художників «Станіславського феномену». І сам «Лилик» тоді був культурним феноменом міського масштабу.
Тепер на Шевченка, 12 знову приходять молоді й не дуже, креативні та творчі люди на різні презентації, виставки, мистецькі тусовки. Це місце оживає туристами з різних куточків України та світу, екскурсії тутешньою територією часто проводить письменник Тарас Прохасько…
«Ми пережили цей рік і це вже досягнення, – говорить Дмитро Шегда. – Він був чудесний і складний у фінансовому плані. Удвічі збільшили наш книжковий фонд, провели близько десяти презентацій. Одним із найцікавіших було видавництво «П’яний корабель» з презентацією книжки Рафала Воячека «Незакінчений хрестовий похід», а ще Богдан Логвиненко – з книжкою «Saint Porno».
Крім презентацій і продажу книжок, Шегди займаються благодійністю. Вони дарували книжки дошкільним закладам, розповсюджували видання у рамках різних проектів, а ще їм не байдуже до історії та архітектури того місця, де вони працюють.
«На жаль, ми не можемо реалізувати ідею відновлення кафе «Під лиликом». Поки що бракує досвіду та фінансів, – говорить Дмитро. – Але історія з ідеєю реставрувати австрійську браму триває. І ми щиро сподіваємось, що вона вдасться».
Дуже б хотілося, аби в місті побільшало хороших книгарень і галерей, де б іще більше ініціативних і відповідальних людей могли реалізувати свої проекти чи просто мрії. Бо ж саме з мрії у Шегд усе й починалося. Він мріяв про книгарню, а вона про галерею.
