Днями стало відомо, що на першому поверсі колишньої франківської друкарні на Січових Стрільців, 78 почали облаштовувати приміщення під новий супермаркет. До нового року тут відкриють ще один «Вопак». Для міських активістів така звістка стала несподіванкою. До того багато говорили про те, що простір перед друкарнею мав би стати сквером. На першому поверсі вже облаштували мистецьку галерею «Drukarnya»… Що ж пішло не так?
Від галереї до супермаркету
Про радикальні зміни в друкарні першою повідомила столична художниця та мистецтвознавець Дар’я Кольцова. Вона була куратором візуальної програми мультикультурного фестивалю PortoFranko Гогольfest і в рамках фесту ініціювала перетворення першого поверху занедбаної друкарні на мистецьку галерею. Як каже Кольцова, для неї новина про супермаркет стала ляпасом, адже на створення галереї пішло багато зусиль і спонсорських коштів, а незабаром у цих стінах мала відкритися нова виставка.
«Дворічний термін співпраці був однією з умов, чому спонсори давали гроші на ремонт. Зрозуміло, що ніхто б не вкладав гроші в разовий проект, – пояснює Дар’я Кольцова. – Після того, як виставку демонтували, розпочалися розмови про «Вопак», який все-таки туди в’їжджає. При цьому ніхто цю ситуацію не коментував, поки там не почали ламати перегородки. Більше того, ми вже працюємо над проектом музею. У нас повністю готова інфографіка, фірмовий стиль і дизайн. Чотири видавництва надіслали для музею книги про сучасну культуру й мистецтво. І майже повністю готовий проект за підсумками резиденції, а також персональний проект франківської групи. Якщо на ваги ставити мистецьку платформу для дітей і дорослих та супермаркет, то я не впевнена, що він потрібен».
Сьогодні Дар’я розглядає пропозиції презентації напрацьованого матеріалу в інших містах, адже тепер за виставковий зал у колишній друкарні вже не йдеться.
Партнер фестивалю PortoFranko Гогольfest, співвласник видавництва «Мантикора» Віктор Вінтоняк став одним зі спонсорів ремонту в друкарні.
«На першому поверсі друкарні в дуже короткі терміни ми зробили ремонт – пофарбували, побудували, провели світло, зробили все для того, щоб організувати виставковий простір, – розповідає він. – Це було. Але тут треба зауважити – власник є власник і саме він визначає подальше цільове призначення своїх площ. Крім того, питання приміщення не стосується скверу так само, як сам сквер не має жодного стосунку до PortoFranko Гогольfest. Змішувати ці речі сьогодні не лише некоректно, а й просто неправильно».
За словами Вінтоняка, на цьому співпраця з Кольцовою не закінчилася. Він і далі підтримуватиме розвиток сучасного мистецтва у Франківську. Можливо, згодом вдасться запустити виставковий простір в одному з приміщень палацу Потоцьких, власник якого готовий йти назустріч.
Переносна парковка
У липні цього року мешканці будинків біля друкарні спільно з платформою «Тепле місто» почали розвивати тему скверу. Перед колишньою друкарнею провели архітектурну резиденцію «Павільйон78». Франківські архітектори та урбаністи спільно з колегами із Києва, Львова, Харкова протягом 10 днів працювали над концепцією нового громадського простору. Архітектори запропонували різні елементи, які б оживили цю територію: терасу для відпочинку й кінопоказів, дитячу зону, криту конструкцію, яка водночас була б і зупинкою, і накриттям від дощу та сонця. Іншими об’єктами скверу пропонувалися водні елементи, стовпчики для обмеження паркування, велопарковки тощо. Активісти встановили на газоні вуличні меблі, парклет, організовували і проводили зустрічі, майстер-класи та тихі арт-вечірки перед друкарнею.
Потім резиденція завершилась, а коли днями виявилося, що в колишній друкарні буде «Вопак», питання громадського простору зависло. Зокрема Андрій Бондаренко, директор «Галицької інвестиційної компанії», яка є власником будівлі, повідомив, що перед друкарнею орендар облаштує парковку.
Як розповів співзасновник платформи «Тепле місто» Юрій Филюк, орендарі справді хочуть робити парковку майже на всю територію перед друкарнею. Разом з будівлею вони мають в оренді 10 метрів перед фасадом. Та в результаті переговорів погодилися віддати простір перед друкарнею під проект зеленої зони.
«Вопак» заходить у друкарню. Це приватна власність і тут ми нічого не зробимо, – каже Филюк. – Ми боремося за сквер і зараз вийшли на певний компроміс. Готуємо тристоронній меморандум між громадою в особі «Теплого міста», владою і «Вопаком». Меморандум полягає в тому, що вони без шкоди для дерев закладають бруківкою тимчасову парковку. А навесні ми фіналізуємо розроблений проект скверу».
Коли все буде готове для облаштування скверу, парковку обіцяють перенести у двір друкарні, говорить Филюк. І наголошує, що «Тепле Місто» у меморандумі виступає як формальна інституція, яка представляє інтереси громади.
Скверу бути
Віктор Вінтоняк наголошує на тому, що звинувачувати власника, мовляв, він не дотримався обіцянок, неправильно. Більше того, говорить, що і орендар, і власник підтримують ідею громадського простору – сквер буде.
«З виставковим залом треба почекати й облаштовувати сквер, – каже Вінтоняк. – Адже власники і влада йдуть назустріч. Активність людей має бути винагороджена. Натомість звинувачувати власників, що вони чогось там не відчувають чи про когось не думають – некоректно. Сквер буде, і це стане доказом того, що ми можемо спільно облаштувати громадський простір. Взагалі, вважаю, що цей конфлікт надуманий».
Віктор Вінтоняк зазначає, що влада міста, зокрема міський голова теж зацікавлені в тому, щоб перед друкарнею був громадський простір.
«Влада стосовно друкарні теж нічого нікому не обіцяла, тож тут зайве закидати їм невиконання обіцяного, – додає він. – Влада сприяла проекту зі сквером і, сподіваюся, що тут усе вирішиться позитивно. Хто казав, що забере сміттєві контейнери, ну то їм треба просто нагадати».
Отже, залишається дочекатися результату. Однак не зайвим буде залишатися на сторожі та моніторити процес. До речі, це стосується не тільки колишньої друкарні, а й будь-чого, що відбувається в місті.
