У селі Бабин на Косівщині столітня гуцульська хата приймає семінари, тренінги і майстер-класи. Тут працюють фізично чи просто відпочивають від буденності. А з 29 жовтня по 3 листопада в хаті провели «Майстерню сільських ініціатив» для учнів з Косівського та Коломийського районів.
Столітня хата між горами
Дістатися до «Хати-майстерні» непросто. Три години до Косова. А звідти – ще колоритний сільський автобус до Бабина. Ще півгодини розбитою дорогою. Від зупинки біля церкви стрімка стежка веде вгору. Ще 30 хвилин з мальовничими краєвидами…
На ґанку спілкуються молоді люди. Це учасники «Майстерні сільських ініціатив» та їхні тренери.
Нас зустрічає куратор семінару Іванка Чупак. Каже, в учасників якраз перерва. Заодно дізнаємося, що автобус з села сьогодні вже не поїде, тож до Косова можна дістатися хіба з сусідньої Соколівки. До неї є стежка вгору і через ліс.
Ґаздиня Оля Бичинюк пригощає обідом. На кухні порається її донька Олеся. А ґазда Василь тим часом розповідає про своє господарство.
«Це дідова хата, – говорить чоловік. – Наші діти тут народилися й виросли. А в 2008 році була повінь, усе попросідало й ми лишили це подвір’я. Приходили лиш сіно скосити, а живемо тепер внизу».
Близько двох років тому Олеся познайомилася з активістами з громадської організації «Інша освіта». Бичинюки погодилися віддати столітню хату в оренду на 10 років. Активісти самі потроху робили ремонт, облаштовують хату й нині. А ґазди вже самі збудували на подвір’ї кухню і тепер готують там для гостей.
Відновлювали хату своїми силами та силами небайдужих, які приїжджали, щоб пожити серед мальовничих гір і спільно творити новий навчальний простір. Гроші на ремонт збирали на аукціонах та спільнокоштах. Сьогодні «Хату-майстерню» підтримують з плати за організовані тут семінари.
Простір для творчості
Нині тут можна розмістити до 27 гостей. Обладнали електричне опалення. На другому поверсі – п’ять кімнат хостельного типу з двоповерховими ліжками. На першому – кімната з гуцульським п’єцом, кімната для семінарів з дошкою та проектором, ванна з душами, туалетами й теплою водою.
«Хату-майстерню» заснували як один із проектів ГО «Інша освіта», яка має на меті неформальне навчання. «Інша освіта» разом з німецькою спілкою MitOst реалізує проект «Діалог заради змін». Фінансують його МЗС Німеччини й фонд імені Роберта Боша.
«Майстерня…» – лише одна з ініціатив «Діалогу», програма для наймолодших віком 13-17 років. А, наприклад, на «Студіях живої історії» доросла молодь (18-35 років) реалізовує проекти історичного спрямування. Ще один напрям – «Сусіди 3.0», польсько-українсько-білоруська програма для змін в активних громадах.
Киянин Олексій Котенко, який вже п’ять місяців наглядає за хатою, каже, що роботи ведуться й нині.
«Липень і серпень був зовсім забитий семінарами, – розповідає Олексій. – Зараз груп вже менше. Коли я тут сам, то займаюся ремонтом – постійно є якась робота. Зараз плануємо ще збільшити кількість місць. А коли приїжджають групи, взагалі стає весело».
Розповідає, що приймав цього літа і спортсменів, і любительок йоги й навіть невелике весілля. А в кінці листопада чекають на вокальну групу «Polyphony of Voices». Її учасники – з Німеччини, України та Росії – будуть наповнювати простір піснями й музикою, залучатимуть до цього і місцевих.
Сільські ініціативи
Сьогодні тут 22 учасники «Майстерні» з 12 сіл Косівського та Коломийського районів. Тренери – з усієї України: Іванка Чупак – з Ужгорода, Анастасія Фірсова – з Сімферополя, Сергій Євтєєв – з Маріуполя. Такі ж майстерні паралельно реалізовують у Донецькій та Черкаській областях.
«Стартував уже третій сезон «Майстерні сільських ініціатив», – розповідає координаторка програми Іванка Чупак. – У програмі є три цикли. Семінар «Майстерня ідей» – це перший етап, під час якого учасники визначаються з ідеями своїх майбутніх проектів. У грудні для них проведуть «Майстерню дій», де вже навчатимуть, як ці проекти реалізувати. А заключним етапом стане «Майстерня досвіду», на яку з’їдуться учасники, щоб презентувати вже реалізовані проекти».
Упродовж п’яти днів учасники «Майстерні» вивчали, що ж таке культура, якою вона може бути, досліджували життя у Бабині, брали інтерв’ю у місцевих та навчалися любити й розвивати власні традиції. Тепер їм потрібно визначитися, який проект вони хотіли б реалізувати у своєму селі.
Цьогорічна учасниця майстерні Соломія Тимків з Коломиї каже, що планує працювати або над екологією, або над культурними питаннями. Коломиянка Аліна Семенюк уже визначилася – вона організовуватиме квест «Подоляночка» на тему традицій.
Більшість учасників уже готові втілювати свої ідеї, та є й такі, що ще визначаються. На спільній сесії вони озвучують свої задуми: майстер-класи, книга про рідне село, клуб журналістів, гуртки для дітей-сиріт, кабінет географії, інші.
Іванка Чупак каже, що 85 % учасників проходять всю програму від початку та до кінця і таки реалізовують задумане.
«Наша мета, щоб учасники майстерні також мотивували інших із свого села брати участь і таким чином розвивати їх», зазначає вона.
Тренер Сергій Євтєєв вражений тим, які цікаві й корисні задуми реалізовують школярі у своїх селах.
«Ми мало вкладаємо грошей, але даємо багато знань і досвіду, – говорить він. – Підказуємо, як вирішувати проблеми їхніх сіл. І така робота дуже результативна».
За розмовами час минає швидко. Василь Бичинюк гукає з двору. Каже, що електрики, які встановлювали в хаті лічильник, підвезуть до Косова. А їхати вже не хочеться. Тож доведеться повернутися ще раз. На довше…
