У неділю, 27 липня, біля Луганська загинув боєць батальйону “Айдар” Василь Білик на прізвисько “Гуцул”. 21-річний мешканець Городенки, що на Івано-Франківщині, пішов добровольцем у зону АТО. Поховання планують 29 липня на міському кладовищі у Чукалівці. Про це “Репортеру” повідомив майор Сергій Білий.
Продовження. «Айдарівця» Василя Білика поховають таки в Меморіальному сквері
Сиротою залишилась його дворічна донька.
Тіло загиблого вже сьогодні привезуть на Прикарпаття. Спочатку рідні попрощаються з Василем Біликом у Городенці, а у вівторок, 29 липня, о 10:00 годині тіло привезуть у Будинок скорботи на вулиці Ребета, 3 в Івано-Франківську.
Інформації про те, чи були вчора ще постраждалі, поки немає. Василь Білик був добровольцем, а не військовослужбовцем, пояснює майор Білий, відтак це поки вся інформація про бійців “Айдару” і наразі з’ясовують причини загибелі.
Сергій Білик народився 15 серпня 1992 року в Городенці Івано-Франківської області.
Активістка Жіночої сотні самооборони Катерина Валевська дописала у спільноті про загиблого:
“Всі його звали “Гуцулом”, я кликала його Васильком, за його величезні блакитні очі, як волошки в полі. Кому доводилося хоча б раз побачити або поговорити з цією людиною – він назавжди залишав мітку в душі і пам’яті, він засліплював світлом щирості і теплоти, занадто любив життя, відчував справжніх людей, вмів говорити правду і відчував фальшь. Любила я поговорити з ним про життя, про буття, і мене завжди дивувало, що він не по роках розумний і мудрий… Він дуже любив дітей і хотів велику сім’ю і багато-багато діточок і танув, коли розповідав про свою донечку Веронічку, про свою маленьку принцесу, якій скоро виповниться два рочки… У якої такі ж блакитні очі, як у її тата. Вдивіться в ці бездонно-світлі очі, запам’ятайте цю посмішку… Запам’ятайте його таким… Його більше з нами немає, він вже на небесах, але назавжди залишиться в наших душах, серцях і пам’яті.”
