Уже два місяці родичі загиблих у зоні АТО військових чекають на обіцяні квартири. Таких сімей у Івано-Франківську – дев’ять. Гроші на закупівлю житла вже є. Уряд надав 2,866 млн. грн. Ці кошти конче треба використати до кінця цього року, інакше вони повернуться до Києва, а сім’ї залишаться без квартир. Люди потрохи втрачають надію. Часу лишилося обмаль.
Останні тижні родичі загиблих майже щодня оббивали пороги міської ради. Їм казали: гроші є, але квартир нема. І от на днях квартири з’явилися.
Родини вояків зустрілися з забудовниками. Як виявилося, вільних квартир, які вже здані в експлуатацію, у Франківську дуже мало. Тому й пропонували те, що лишилося. Райони такі: «Калинова слобода», Пасічна, Микитинці, Угорники. Забудовники погодилися на вартість, яку визначив Кабмін – 1168 грн. за квадрат. Далі – вибір квартир, оформлення документів. Так мало бути. А насправді?
Подарунок від тата
У Наталі Безпалько війна забрала чоловіка. 29 травня під Слов’янськом терористи збили український гелікоптер Нацгвардії. На борту були 13 військових. Серед них і старший лейтенант міліції, заступник командира взводу Петро Безпалько. Двоє дітей лишилися без батька: дівчинці п’ять років, хлопчику – два. Живуть у Крихівцях, в однокімнатній квартирі.
Пані Наталя дивилася квартири, зупинилася на Пасічній. Хоч і останній поверх, і далеко від теперішнього місця проживання, але каже – треба погоджуватися. Побоюється, що інших варіантів не буде.
«Беру, що дають, аби мої діти хоча б щось мали, – говорить Наталя Безпалько. – Я це роблю не для себе, для дітей. В мене їх двоє, а вчителем у школі я ніколи не зароблю їм на квартиру».
Пані Наталя написала заяву, тепер чекає на погодження.
«Колись Настя вийде заміж, – каже жінка, – то хай це буде яка-небудь квартира, але її власна. Це буде їй подарунок від тата».
«Зупинити його було неможливо»
Меморіальний сквер. Марія Баран на могилу чоловіка приходить три-чотири рази на тиждень. Точніше приїжджає – з Делятина. Запалює свічку, молиться. Восьмирічна Настя приносить татові квіти. Понад три з половиною місяці тому куля снайпера позбавила життя начальника штабу батальйону «Прикарпаття» майора Юрія Барана.
Родина вже давно мріяла про квартиру в Івано-Франківську. Але щось ніяк не виходило.
«Юра казав, що вже, як повернеться зі сходу, то станемо на квартирну чергу, – розповідає Марія Баран. – Бачите, він думав, що як туди поїде, то настане мир. Так рвався. Зупинити його було неможливо».
Пані Марія каже, що вони були першими у списку на отримання житла, а тепер – останні. Чому? Тому що Міноборони не дає дозволу на закупівлю квартири родині Барана. Пояснюють тим, що сім’я вже має службове житло.
«Прийшов лист з міністерства оборони, що житлом я забезпечена і не підлягаю під цю статтю, – говорить Марія Баран, – тому квартиру мені не дадуть. Наше домоуправління відповіло на запит міністерства: є трикімнатна квартира з усіма умовами. Ніби вони мені ті всі умови зробили. Все ми з чоловіком, за власні гроші. І ще не вказали, що ця службова квартира підлягає відселенню».
Пані Марія жаліється, що її родиною ніхто не займається. Наприклад, коли інші родичі загиблих дивилися квартири, то їй навіть ніхто не повідомив про це. А стукати у кожні двері жінка не має бажання. «Я так це не люблю, це таке приниження», – каже вона.
Перший заступник міського голови Зіновій Фітель обіцяє повторно направити запит у Міноборони.
«Ми будемо ще раз до них звертатися, – обіцяє Зіновій Фітель, – туди поїде представник від обладміністрації, що буде обстоювати інтереси цієї сім’ї».
У запасі – лише місяць. Якщо протягом цього часу не буде дозволу від Міноборони, то родина загиблого майора Барана залишиться без квартири.
Вривається терпець
Серед дев’яти сімей є такі, яких не влаштовують запропоновані квартири. Здебільшого не підходить район розташування. Тоді родичі беруться за пошуки самі. Однак тут виникають складнощі.
«Настрій жахливий, – зізнається одна з родичок загиблих (просила не вказувати її ім’я). – Квартир за такою ціною – 1600 грн. за метр квадратний – нема. А треба встигнути знайти до 1 грудня. В мене вже вривається терпець. Минуло вже п’ять місяців, як загинули наші хлопці. Спочатку казали, будуть квартири, але тоді грошей не було, а тепер гроші є, так із квартирами проблеми. За два місяці це всім набридло».
Горе родин загиблих втамувати не можна нічим. Але можна допомогти. Сподіваємось, влада не втратить свого шансу.
* * *
Наразі для сімей загиблих виділили шість однокімнатних і три двокімнатні квартири. Серед двокімнатних – одна для родини Юрія Барана. Більшість квартир у мікрорайоні «Калинова слобода». Закупівлею житла буде займатися міськвиконком.
Зіновій Фітель запевнив, що є домовленість з рядом фірм, які погодилися допомогти родинам з ремонтом. Зараз виконком чекає на згоду усіх родичів, і будуть оформляти документи на отримання житла.
Comments are closed.