«Репортер» уже неодноразово «номінував» франківського міського голову – і за ідеї, і за вислови. Цього разу мер відзначився, спонтанно оголосивши толоку біля франківського озера. Трохи невчасно, бо зібрав людей посеред робочого дня. Але ж треба колись починати? Заодно і громаду підтримав, яка хоче зберегти зелену зону.
Минулого тижня, під час сесії міської ради, Віктор Анушкевичус запропонував депутатам і громаді міста разом прибрати сміття на ділянці біля озера, яку місцеві активісти захищають від забудови. Тоді мер зазначив, що не розуміє людей, які говорять, що міське озеро – улюблене місце для відпочинку, бо там валяється всякий непотріб. Дехто з активістів казав, що такий заклик до прибирання є провокацією Анушкевичуса. Бо хто прийде на толоку у четвер, та й ще в робочий час? Натомість зо три десятки народу зібралося. Прийшов і міський голова, хоч і спізнився майже на півгодини.
Як тільки мер скерував, хто де має прибирати, всі взялися до роботи і вже через годину назбирали повний причіп сміття. Серед іншого Анушкевичус знайшов і використаний шприц та вкотре підкреслив: «Ось такі в нас улюблені місця…».
Основний кістяк прибиральників становили громадські активісти, хоч до толоки долучились і кілька посадовців, і аж два депутати міськради. Схоже, більшість міських обранців не надто переймаються долею зеленої зони.
«Не знаю, чи буде наше прибирання ефективним, чи завтра знову все буде засмічено. Але сподіваюся, що у наших людей, які приходитимуть сюди і бачитимуть чисту ділянку навколо себе, не підніметься рука, щоб смітити далі», – відзначив Віктор Анушкевичус.
Крім того, за його словами, таке колективне прибирання стало додатковою підставою для розірвання договору оренди з підприємцями, які планують звести там багатоповерхівки. Лист про відмову у продовженні оренди вже відправили Ріяфету Гасимову (1,6 га). Також, аби повернути решту землі, а це ще 4 га, міські чиновники судитимуться із ТзОВ «Гаразд Україна».
От що не кажіть, а Віктор Анушкевичус – геніальний мер. Геніальний у плані політичного виживання та громадського іміджу. Що в попередній каденції, коли у міській раді був цілий фракційний Вавілон і вічне протистояння усіх з усіма, що в нинішній – з її спочатку монолітною антимерівською більшістю – міський голова зміг вистояти, ні з ким остаточно не посваритись та ще й зберегти не таке вже й подряпане недоброзичливцями обличчя. Симпатичний чоловік, жінкам подобається. Дурниці каже не дуже часто. Дипломат, коли треба, а коли йому необхідно, то і гнівний оратор. Це нічого, що хвалитися якимись надконструктивними рухами, ідеями, змінами, реформами ніби не вийде, бо їх нема. Але ж місто стоїть – не впало…
От і цього разу – раз-два-акція, мер і тут на коні, з мішком сміття в одній руці й зі шприцом в іншій, усім показав, декого, може, і вразив. От би з дорогами так само, з комуналкою, з забудовою. Але хто то оцінить?
