В Івано-Франківську розказали й показали, як можна розвивати колишні промислові зони, як зробити їх привабливими, цікавими та корисними для містян і туристів. За приклад взяли завод «Промприлад», бо в центрі міста.
Послухати ідеї та подивитися презентацію перетворення промзон Франківська у вівторок 15 березня у громадському ресторані «Urban Space 100» зібралося чимало небайдужих. Серед них було багато активістів, архітекторів, бізнесменів.
Презентація проекту «Майбутнє (пост) промислових зон на території Івано-Франківська» — це спільний проект платформи «Тепле місто» разом зі школою урбаністики «СANactions» та ГО «Ґараж Ґенґ».
Тема постіндустріальних просторів давно актуальна в сучасному світі, бо ці території часто є проблемними для міст. Проте в останні 30 років існує практика, коли такі зони перетворюють в осередки розвитку спорту, культури, освіти, врешті, й економіки.
За словами лідера «Теплого міста» Юрія Филюка, ревіталізацією (омолодженням) постпромислових зон вони загорілися з півроку тому. І за цей період вже було пророблено чимало. Зокрема, у Франківську провели п’ятиденний воркшоп, де п’ятеро випускників школи урбаністики «СANactions» робили дослідження і працювали над тим, як і для чого можна й треба перетворити «Промприлад». Далі відбулася дводенна стратегічна сесія, до якої залучили 25 експертів. Були люди з України, з-за кордону, а що найцікавіше — представники того ж таки «Промприладу».
«Якоюсь мірою можна назвати це безпрецедентною подією для України, — каже Филюк. — Це був ризикований хід, запросити власників до участі в стратегічній сесії, але в результаті ми знайшли взаєморозуміння. Вони абсолютно відкриті та готові до будь-яких пропозицій. Єдине — аби робити якісь конкретні пропозиції, треба ще багато чого пропрацювати».
Наразі це лише ідеї і пройшов лише перший етап — фахівці з «СANactions» розробили таку собі методичку — загальний підхід до постпромислових територій. До речі, незабаром, вона буде у вільному доступі в мережі інтернет.
Розповідали про неї директор освітньої програми «CANactions School for Urban Studies» Влад Тимінський та один із провідних швейцарських урбаністів Урс Томанн.
Вони презентували таку свого роду теоретичну роботу, розповідали про важливість стадії проекту, моделі, ідеї та мету. Усі напрацювання робили, орієнтуючись на світовий досвід. Наприклад, на ті країни, де вже давно практикують і використовують промзони для різного роду діяльності, — Швейцарії, Німеччині, Нідерландах, Португалії та Канаді.
За словами Влада Тимінського, цей проект може дати значний поштовх для розвитку міста та регіону в цілому. Стати комплексним інфраструктурним і сенсовим якорем для розвитку Івано-Франківська, перетворивши «Промприлад» на територію, де буде відбуватися якісно нова взаємодія міжнародного досвіду з власним активним потенціалом міста.
Це може мати комерційну та суспільну користь. Наприклад, територію промзони можна облаштувати в житло, готелі, хостели, офіси, заклади харчування. Для громади це корисно, бо тут можуть бути спортивні заклади, майданчики, виставкові чи концертні зали, облаштувати наукові центри, освітні заклади, фермерські ринки тощо.
Після теорії трохи візуалізації проекту додала робота архітектурного бюро «Zotov & Co» із Києва. Тамтешні фахівці зробили своє бачення «Промприладу». За словами Юрія Филюка, це своєрідна архітектурна фантазія та спроба показати, що б там могло бути.
«Архітектори запропонували мінімальне втручання в територію, — говорить Филюк. — Всі будівлі максимально зберігаються, лише приводяться до ладу. Ми дали архітекторам завдання поєднати в проекті функції освіти, мистецтва, економіки, дозвілля, спорту та рекреації. І це мала би бути територія, яка поєднує як комерційні, так і некомерційні складові».
Але поки що, каже Филюк, це фантазія, яка в майбутньому могла б бути втіленою в життя.
«Чи буде щось далі? Залежить від того, чи це буде потрібно місту, — підсумував Юрій Филюк. — Подібні теми можуть підніматися лише при об’єднанні багатьох гравців в суспільстві: громадських організацій та об’єднань, підприємців, влади. Наразі, ми розробили перший етап. Для того, аби переходити до наступних етапів, потрібний консолідований інтерес і підтримка громади».
Представник від «Промприладу», заступник голови правління Володимир Саванецький, який також був на презентації, зізнався, що здивований з такого інтересу міста до цієї справи.
«Це правильний напрямок, — каже він. — Завод має велику територію, близько чотирьох гектарів, зараз використовуємо десь два. Мені, якщо чесно, ідея сподобалась».
Нам теж. Подивимось, що з того вийде?
