Вже до кінця року сквер біля колишньої друкарні в Івано-Франківську хочуть перетворити на зручний, багатофункціональний та цікавий громадський простір. Тут уже не будуть паркувати автівки, не буде смітників, а буде ще одне зелене місце для відпочинку в центрі.
Минулої суботи, 4 червня, навпроти приміщення колишньої друкарні, що на вулиці Січових Стрільців, небайдужі франківці працювали над створенням вуличних меблів зі звичайних дерев’яних піддонів.
З десяток активістів — дівчат і хлопців — під драйвову музику витягували цвяхи, гемблювали дошки для майбутніх лавочок. Зараз вони стоять у зеленій зоні навпроти друкарні.
Такий воркшоп — партнерська робота платформи «Тепле Місто», зокрема, керівника проекту «Урбаністика» Олександра Шевченка. Він у команді «тепломістян» порівняно недавно. Досі урбаністикою займався у Києві, звідки й родом. Каже, перебрався до Франківська, бо у маленькому місті простіше робити щось практичне та дієве.
За словами Олександра, створення вуличних меблів — це таке привернення уваги містян до цієї зони, аби люди облюбували її для відпочинку. Каже, це така перша ластівка майбутнього масштабного проекту.
Що найцікавіше, з такою пропозицією до «Теплого Міста» прийшли самі мешканці сусідніх будинків, що на вулиці Січових Стрільців.
«Їх непокоїв стан цієї території, бо на вихідних тут паркують дуже багато машин, просто посеред вулиці стоять смітники, — розповідає Шевченко. — Люди звернулись до нас за порадами, як змінити той простір».
З місяць тому на цю тему у Франківську провели хакатон (захід, під час якого різні спеціалісти інтенсивно й згуртовано працюють над розв’язанням якоїсь проблеми). Протягом трьох днів з 18 фахівців різних спеціальностей — архітектори, журналісти, місцеві активісти з Франківська, Львова, Києва працювали над детальним дослідженням простору навколо друкарні. Наприклад, досліджували візуальний вигляд, шукали проблеми та розробили перші дії.
Одна з них — створення вуличних меблів. За словами Олександра, залучення громади до спільної роботи зі зміни простору — це популярна західноєвропейська практика. Має багато плюсів, бо те, що люди зробили своїми руками, за те дбатимуть, аби воно було збережено.
Наступний крок, який планують зробити ближчим часом, — літня школа архітекторів. Не десь в офісі, а просто тут, перед друкарнею, фахівці працюватимуть над архітектурним проектом — перетворення нинішнього простору у щось зручне, багатофункціональне й корисне для громади. Для цього планують спорудити тимчасовий павільйон, який стане таким собі мистецьким і соціальним майданчиком на все літо.
«Те, що має в них вийти в кінцевому результаті, мусить комунікувати з навколишнім середовищем — з друкарнею, з музичною школою, з закладами, які працюють навколо», — розповідає Олександр Шевченко.
Автор комікса – Ярослав Яковлєв
Він наголошує, що архітектори будуть враховувати побажання мешканців, прислухатися до порад, адже саме вони й будуть користуватися тим простором. Для цього планують робити публічні обговорення.
Активісти мають досить амбітні плани — зробити сквер біля друкарні вже до кінця цього року.
Звідки гроші? Олександр Шевченко говорить, що на проміжній стадії проект підтримують різні суб’єкти. Наприклад, гроші залучаються з краудфандингу — громадського фінансування, а також від соціального проекту «Урбан-комікси», тобто з продажу коміксів про місто. Про цю ініціативу «Репортер» уже писав в минулих номерах.
До теми: Комікси змінюють місто. Урбаністи створили іронічний «Франек, добрий ранек»
«Привертаючи увагу на таких на ранніх стадіях, плануємо заручатися підтримкою спонсорів і партнерів, — каже Шевченко. — Це може бути будь-яка допомога — матеріали, кошти. Дуже добре працює відкритий бюджет. Тобто складається список потреб і розцінки. Наприклад, лавочка — стільки, покриття — стільки. Тоді людина точно бачить, на що вона дає гроші».
Ще, за словами урбаніста, ведуться перемовини з різними організаціями з інших міст, які підтримують подібні проекти. Наприклад, зараз у Львові стартує схожий проект «Майстерня міста». Також спілкуються з німецьким архітектурним представництвом «GIZ».
Олександр розповідає про вдалий приклад скверу Небесної сотні в Києві. Тамтешні активісти також своїми силами зробили благоустрій території. Зараз той сквер увійшов у шорт-ліст всесвітнього конкурсу з публічних просторів.
Ще один вдалий приклад нещодавно з’явився у Франківську — дворик на Шевченка. Це також ініціатива Олександра Шевченка й «Теплого Міста». Громада дуже швидко зорганізувалась та облаштувала цікавий простір. Зараз там танці, займаються йогою, а ще будуть дивитись Євро-2016.
«Нема нічого неможливого. Якщо не починати, нічого й не запрацює, — впевнений Шевченко. — У Франківську такі сквери дуже потрібні, бо мало зелених зон. Вулиця Незалежності, стометрівка — перевантажена людьми. А тут є нерозкритий потенціал».
