Війна

Війна і розваги або Що святкує Івано-Франківськ?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Вечірнє місто. Гучна музика у барах, ресторанах. Розваги, крики радості на концертах. Танці у нічних клубах. Феєрверки. А з іншого боку України — Донбас. Обстріли, автоматні черги, вибухи. Смерть. Там наші хлопці…

Франківськ  зараз живе наче в двох паралельних світах. Одні збирають гроші на екіпірування військових, лікування поранених, ховають загиблих, допомагають їхнім родинам. Інші завзято витанцьовують на дискотеках. Скажете, це життя? Тут можна посперечатися. Адже те, що відбувається зараз в країні, вже ніяк не можна назвати звичайним плином життя, до якого ми звикли. Тому, здавалось би, зараз не час для шумних гулянь. Чи маємо ми моральне право веселитись тоді, коли гинуть наші військові, мирні люди, діти?

club1

Брак сумління

А тепер — емоції в бік. Що каже закон? Чи є якісь постанови про заборону розважальних заходів на державному рівні?

«У нас по суті зараз у державі незрозуміло, який є стан, — каже начальник юридичного відділу міськвиконкому Надія Кедик. — Тобто офіційно у нас не оголошено надзвичайний, військовий чи особливий стан. Тому фактично, дивлячись з тих нормативів, які є сьогодні, то у нас усе нормально. А закон про місцеве самоврядування не уповноважує нас видавати подібні «заборонні» рішення».

Єдине, що зробили — заборонили феєрверки. А воно не діє! Це можна бачити й чути принаймні кожні вихідні.

За словами Надії Кедик, на місцевому рівні можна прийняти рішення про заборону розважальних заходів, однак є сумніви, наскільки ефективно це буде виконуватися.

«Я вважаю, що це залежатиме безпосередньо від сумління представників бізнесу, — каже Кедик. — І ще важливо, аби прописувалась якась відповідальність, бо якщо її нема, то рішення є недієвим».

Усе, що міська влада може зробити, те вона й робить, запевняє заступник міського голови Михайло Верес.

«Ми зараз скасовуємо багато концертних заходів, — говорить він. — Скасували щорічний фестиваль «Свято хліба». Були заплановані концерти в парку та на Вічевому майдані — відмінили. Щоправда, до нас звернувся гурт «Мандри» з приводу свого концерту в Івано-Франківську. Частину грошей від продажу квитків вони передадуть на потреби української армії. Тож ми не проти таких концертів».

Однак не всі артисти звертаються до влади. Комерційні концерти проходять повз.

Щодо дискотек і розважальних заходів, то ще в серпні зібрали нараду з власниками нічних клубів та торгово-розважальних закладів. На тій нараді міськвиконком рекомендував обмежити кількість шоу-програм, відмовитися від використання шумових ефектів і живої музики — у зв’язку з трагічними подіями в країні.

«Ми зверталися до сумління власників розважальних закладів, — розповідає начальник управління торгівлі Олег Ганчак. — Це була дискусійна робота, велика нарада, на якій розглядали питання в цьому напрямку, які можуть бути труднощі і т.д. Нині маємо інформацію про те, що частково заклади й надалі проводять активну діяльність. Я не можу їх назвати, бо це буде звучати як реклама. Але можу сказати, що сумління має бути не тільки у власників закладів, а й у людей, які в цей час йдуть туди відпочивати». 

А люди йдуть

Так воно і є. Бізнесу без клієнтів не буває. Спочатку розберемося з нічними клубами. Один із найпопулярніших у місті — «Panorama Club». Виявилося, що власник закладу Іван Пуйда поїхав за кордон. Тому відповіді, чому клуб працює з тою самою потужністю, ми не отримали. Але дізналися про інше.

«На тому тижні ми на потреби армії дали 4000 гривень, що були зібрані за квитки, — каже комерційний директор ТОВ «Панорама Плюс» Тетяна Бойчук. — Продукти закупляли. Ми ніколи не є далекими від подій в Україні».

А от на запитання, чи була це одноразова грошова допомога, Бойчук обурилася: «Ну чому один раз?! І взагалі, чому ви мені ставите такі дурні питання?». Тим розмова й закінчилася.

Власник нічного клубу «Bomba» Ігор Олійник виявився значно привітнішим.

«Стриптизу вже нема, відмінили, — каже він. — А більше й нема що скасовувати. Робочі дні не скоротиш, бо ми є в оренді. Коли я скасую якийсь день, то не зможу заплатити за оренду. І це автоматично веде до закриття клубу. Замкнене коло».

disco

А ось людей зараз менше, говорить Олійник.

На потреби армії від фірми гроші не дають. Допомагають особисто тим, кого знають: персоналу, знайомим, якщо тих забирають на схід.

«Хоча я особисто не розумію цих заборон, — каже Ігор Олійник. — Усі стриптиз-клуби працюють. Тут вирішують самі люди: хто хоче, той йде, хто не хоче — не йде. Мені здається, проблема не в тому, скасовувати щось чи ні. Проблема в іншому. Тут до нас їдуть біженці, і за ними треба дивитися, бо вони тут чудять. Вже не один діставав за свій довгий язик. А ми маємо їхати й воювати за них. Нехай стають і воюють також».

Про повне закриття нічних клубів мова не йде. Власники посилаються саме на те, що люди до них ідуть, тому й працюють.

«Ми повністю відмовилися від російських пісень, — каже директор з технічного забезпечення комплексу «Pasage Gartenberg» Мирослав Бурий. — Проводимо вечірки у форматі «Підтримуй українське». Скоро буде благодійна студентська вечірка — гроші підуть на лікування учасника АТО. Одне відчутно одразу — атмосфера у клубі зараз вже не та».

А у нічному клубі «el Dorado» взагалі вважають, що не варто зачиняти клуби.

«До нас приходять хлопці, які приїхали з зони АТО, — каже арт-директор клубу Юлія Півторак. — І вони дуже раді, що мають, де відпочити, трохи потанцювати, відійти від того, що їм довелося пережити. А ще у нас працює дуже багато персоналу, є одинокі матері, їм треба годувати дітей. Може, це для когось виглядає блюзнірством, але ми не можемо залишити людей без роботи».

club 2

Життя триває?

А що думають з приводу нинішніх веселощів пересічні іванофранківці? Тут думки поділилися на два табори.

«Розважатись у такий час — це велика неповага до загиблих, — каже пані Світлана, жінка пенсійного віку. — Ми маємо перечекати ці неспокійні для України часи та бути солідарними з мешканцями Донбасу, яким зараз теж не солодко». Жінка просто не розуміє, як можна веселитися, коли в Україні таке горе.

Є й інша позиція.

«Війна війною, але ж життя триває, — вважає  студентка Христина. — Тому не варто сидіти у чотирьох стінах і сумувати». У походеньках в нічні клуби дівчина не бачить нічого страшного.

…Отже, рецептів нема. Кожен вирішує сам. І совість, кажуть, буває чистою лише в тих, хто нею не користується. А ще кажуть — усе повертається. Завжди.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.