Брати Зорії з Івано-Франківська воюють на Донбасі

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

27-річний франківець Зеновій Зорій пішов в АТО замість старшого брата. Служив у медроті при 80-ій окремій аеромобільній бригаді. Витягав поранених з поля бою. Каже, після 30-го перестав рахувати. Під час бою на Луганщині Зеник сам отримав поранення. Йому замінили колінний суглоб. Потрібна ще одна операція, але він відмовився, каже, хлопцям зараз сутужно і він потрібен на передовій. Після поранення в АТО повертається і його молодший брат Богдан. Також на передову рветься і старший – Юрій.

zor (3)

Листи гріють душу

З Зеником «Репортер» зустрівся ще напередодні Нового року. Просто дивуєшся, як йому вдається зберігати той позитив і світло, попри все, що бачив і пережив.

Того дня він саме бігав по Франківську, збирав теплі речі для своїх хлопців, бо 2 січня вже мав бути на базі в Яворові, а вже звідти – в АТО. Каже, в першу чергу повезе бійцям листи від дружин, дітей, дів­чат, батьків. Ду-у-уже багато назбиралося.

«Листи – дуже важливі, – говорить Зеник Зорій. – Коли я ще був у Яворові на навчаннях, моя наречена Христя зробила лист-фотографію. Я її носив як оберіг. Коли мені було важко, просто витягував його, дивився, перечитував – і відпускало. І це надважливо, бо це щось таке рідне. Щось кохане, тепле. Воно дуже допомагає, бо є багато таких моментів, коли ти на грані зриву, думаєш: якщо завтра бій – все, лізу під кулі. А потім розумієш, що ти тут, аби вони там жили у спокої».

Така робота

А служити Зеник пішов замість старшого брата. Каже, в того діти, дружина, мама і треба комусь про них піклуватися. От, у червні він прийшов у військкомат і записався, а на початку липня поїхав на навчання в Яворів. Служить в окремій медичній роті 80 аеромобільної бригади.

zor (4)

Медичну освіту він отримав на двомісячних курсах у Берліні ще у вересні позаминулого року. А військової медицини навчали вже в Яворові. Приїздили інструктори з США та Канади. Навчили навіть, як надавати медичну допомогу, коли під руками нічого нема. І це дуже пригодилося, бо були й такі випадки.

Зеник розповідає, що їхня медрота має своїх командирів, транспорт, зброю, бо не рідко треба й відбити пораненого. Двоє відстрілюються, а один надає допомогу.

І Зорію доводилося стріляти. Каже, було дуже важко і страшно, коли зрозумів, що вбив людину. Але потім сам себе переконував, що як не він, то його.

Багато розповідає про свого начмеда Тетяну – єдину жінку, яка була в їхній частині на передовій.

«Вона жінка тільки фізично, а характер – мужик! – захоплено говорить Зеник. – Я не настільки безстрашний, як вона. Їй десь 35, позивний – «Сонечко». На її честь ми назвали нашу санітарну машину – «Танюша». Наша начмед не боїться ні обстрілів, ні куль, ні полону. Під час транспортування пораненого вона відразу робить операцію, чого не зробив би ніхто інший. І полізе туди, куди ніхто не полізе. У неї чоловік також військовий, був у полоні, то вона сама їздила на переговори з сепаратистами й визволяла його. Я її дуже поважаю».

Ще Зеник каже, що перестав рахувати поранених, яких діставав з поля бою, десь після 30-го, бо зрозумів, що витягти – ще не головне. «Якщо ти бійця довіз у госпіталь і той вижив, от тоді ти його врятував, – говорить він. – Коли цей боєць дзвонить тобі, дякує – тоді твоя робота виконана. Так було чимало разів. І це дуже приємно. Вважаю, це те, заради чого там варто бути».

zor (1)

А на початку жовтня Зорій і сам отримав поранення. Було це під час артобстрілу під Щастям. Поліз за бійцем, його витягнув, а сам не встиг. Отримав поранення. Зенику замінили колінний суглоб, потрібна ще одна операція, але він відмовився, бо, каже, потрібен на передовій.

«Коли я лише прийшов, у нашій медроті було понад 70 людей, – говорить Зеник Зорій. – А зараз лишилося 16. Когось поранило, хтось загинув, хтось пішов по хворобі. Тому я зараз дуже рвуся туди. Хлопцям важко. Жодні руки там не будуть зайвими».

І до пекла звикаєш

Перший бій для Зорія був у селищі Перемога Новоайдарівського району. Каже, накрили «градами», дуже страшно. Там було багато поранених, бо зачепило два БТРи, посікло хлопців.

«Ми веземо їх на госпіталь, а там дзвонять, що лікарню обстрілюють, усе горить, палає, – пригадує Зеник. – Куди їхати, що робити? Повезли в інший, а там також обстріл. Для мене тоді було найжахливіше розуміти, що ти лиш приїхав, а вже в будь-який момент можеш померти. Ти ж навіть ще нічого не зробив, навіть ворога в очі не бачив, лише те, як падають снаряди».

zor (2)

Зараз, каже, вже не страшно. Коли ти майже кожен день у пеклі, то звикаєш. Звик­лося Зенику і до обстрілів, і до польових мишей замість їжі, бо було всяке.

«Коли сидиш три-п’ять діб, а вже нема харчів, то все піде, – говорить Зорій. – Їли польових мишей, хробаків, корінці, листячко. Але на самій базі, в тилу, то нас годують дуже добре – і борщик, і вареники».

Про війну не говоримо

Молодший брат Зеника Богдан воював у Донецьку. Також був поранений. Під час зачистки «зеленки» снайпер влучив йому в ключицю. Хлопець лікується у Дніпропет­ровську. Зеник каже, що скоро брат також повернеться в АТО.

Богдану – 22. Він контрактник і служить в армії. Зеник дуже ним пишається.

Вони часто зідзвонювалися з передової. Той із Луганщини, а той з Донеччини. Про війну хлопці не говорили. Просто питали, чи все добре.

«Говоримо про маму, може, він знає більше новин з дому, може, недавно розмовляв, а я ще не встиг подзвонити, – згадує Зеник. – Про брата, сестер. Їх у нас дві. Про трьох племінників – Марту, Софійку та Марка. Ми їх усіх дуже любимо. Коли приїхав додому, то з рук не відпускав. Марко у нас тепер першокласник, вчиться у спеціалізованій школі. Вже польською розмовляє».

zor (5)

Зеник каже, що й старший брат Юрій рветься на схід.

«Йому соромно, що я не порадився з ним, пішов і зробив по-своєму, – говорить Зорій. – Він рветься зараз в «Айдар». Поки що я його стримую, мовляв, у тебе там два брата вже воюють, досить. У нього ж діти, мама. Не дай Боже, щось станеться, хто тут лишиться?».

Середущий Зорій дуже хоче перевестися в 95 окрему аеромобільну бригаду, яка зараз у Пісках. Там у нього багато друзів, там найгарячіше і там найбільше потрібна його допомога.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

СХОЖІ НОВИНИ
марків
Ворожі БпЛА
ЗСУ-Генштаб
ОСТАННІ НОВИНИ
тіло
На Прикарпатті в Дністрі знайшли тіло 17-річного хлопця
марків
Бійцю з Надвірної Андрію Марківу посмертно присвоїли звання Герой України
пожежа
На Прикарпатті сталася масштабна пожежа торфу
звання
До Дня Конституції президент відзначив державними нагородами діячів із Прикарпаття
забіг 6
У Делятині на благодійному забігу зібрали понад 12 тис грн для ЗСУ
бурштинська тес
ДТЕК збудує на Прикарпатті парогазову електростанцію за 900 млн євро
Ворожі БпЛА
Уночі українська ППО знешкодила 132 повітряні цілі росіян
потонув 2
Ймовірно, потонув у Дністрі. На Прикарпатті шукають 17-річного хлопця
туристи 6
За добу рятувальники Прикарпаття 6 разів допомогли туристам
ЗСУ-Генштаб
Минулої доби ЗСУ знешкодили ще 1250 окупантів, 63 артсистеми та 1889 БПЛА
Бойканюк
Прикарпаття втратило ще одного захисника: підтвердили загибель Давида Бойканюка
спека
"Справжня іронія": у Лондоні через рекордну спеку скасували захід, присвячений спеці
Прокрутка до верху