Тож, повертаючись до нашого оптимізму, з радістю визнаю: підстави для нього очевидні. Народ, який усіма своїми рефлексами тягнеться до кризи, обов’язково її отримає разом з усіма тарганами й мухами. Буде нам і білка, буде і свисток. Ще й як буде.