Війна

Неоране поле аеропорту

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Івано-франківське летовище – треба щось робити   Марія Гаврилюк Аеропорт прикарпатського обласного центру, незважаючи на те, що має статус міжнародного, перебуває не в найкращому стані. Зараз він нібито функціонує, та потрібно вкласти ще чимало коштів та зусиль, аби він відповідав своєму статусу та став не тільки авіаційним об’єктом, а й елементом розвитку туристичної структури Івано-Франківщини. Схоже, що часу для покращення його стану лишилося зовсім небагато. Стимулом до пожвавлення ремонтних робіт стало визначення його резервним для приймаючого аеропорту Львова при проведенні фінальної частини чемпіонату з футболу «Євро-2012». Вже у березні 2010 року планують закрити львівський аеродром, а всі авіарейси приблизно на чотири місяці перенести до Івано-Франківська. Та чи вдасться підготуватися до цього часу?

 

Етапи та мільйони

Нині івано-франківський аеропорт щодня відправляє рейси на Київ, двічі на тиждень – в Італію і чотири – в Туреччину. У майбутньому планують відкрити ще кілька рейсів. Крім того, як уже згадувалося, у березні всі авіарейси зі Львова перенесуть в Івано-Франківськ. Хоча поки що немає визначеного графіку, скільки львівських рейсів будуть літати з обласного центру Прикарпаття. Натомість ясно одне – з івано-франківським аеропортом треба щось робити.

Оглянувши франківське летовище, делегація УЄФА дійшла висновку – до «Євро-2012» цілком можливо підготуватися вчас-но. Правда, для цього потрібно виконати немало робіт. За словами першого заступника голови ОДА Юрія Бодоряка, реконструкцію аеропорту заплановано здійснити в кілька етапів. До березня наступ-
ного року необхідно розширити руліжні доріжки, привести до ладу застарілу світлосигнальну систему, вирішити проблему зі стоянками, облаштувати другий міжнародний зал. Загалом для першого етапу реконструкції аеропорту потрібно приблизно 18 млн. доларів.

Заступник голови облради Остап Дзеса налаштований доволі оптимістично: «Я переконаний, що цю роботу ми осилимо, та авіарейси, які повинні би відправлятися зі Львова, здійснюватимуться з нашого аеропорту». Для цього, правда, доведеться залучити спеціалістів та техніку Львівського аеропорту.

Наступний етап заплановано виконати власне до «Євро-2012». За попередніми підрахунками, загальна вартість робіт становитиме 44 млн. доларів.

Також Бодоряк каже, що є проблеми із розширенням території аеропорту. Поки що вона становить 19,6 га, а для нормального функціо-нування необхідно 22,6 га: «Отже нам потрібно ще три гектари. І ми бачимо, що це можна здійснити за рахунок невикористовуваних земель Міністерства оборони, які є прилеглими до аеропорту», – каже Бодоряк. За його словами, земельне питання повинні між собою вирішити Міноборони та Мінтранс.

 

Звідки гроші?

На сьогодні міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» є цілісним майновим комплексом і перебуває в обласній комунальній власності. У 2003 році аеропорт був переданий в оренду ПП «Явсон», а вже на початку 2005 року летовище почало орендувати ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», яке залишається орендарем донині.

У 2006 році була створена координаційна рада, яка опікується питаннями розвитку та діяльності аеропорту. Рада в основному контролює фінансові питання, зокрема інвестиції в аеропорт. Приміром, на одному із останніх засідань було прийнято рішення про реалізацію гелікоптера МІ-8. Сесія облради на початку червня його затвердила. І невдовзі гелікоптер був реалізований на аукціоні за ціною 5 млн. 286 тис. грн. А вторговані гроші, за словами Юрія Бодоряка, мають бути спрямовані на інвестування виробничої діяльності аеропорту: провести реконструкцію узбіч руліж-них доріжок, обладнати другий міжнародний сектор, придбати пожежний автомобіль. На реконструкцію аеропорту також планується виділити понад 20 млн. грн. з державного бюджету. А решту – нібито має внести інвестор. Найімовірніше, що аеропорт передадуть йому в концесію.

Протягом останніх трьох років немало говорилося про те, що «Нафтохімік Прикарпаття» хоче викупити аеропорт. Розглядалися варіанти і продажу частини акцій із збереженням блокувального пакету акцій (25 %+1). Проте закон «Про приватизацію» не дозволяє продаж цілісних майнових комплексів, яким є міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ».

Тому, як зізнався Бодоряк, на одному з останніх засідань координаційної ради було прийнято рішення передати аеропорт у концесію: «Я спілкувався із Авіаційною адміністрацією України. Якщо обласна рада дасть добро, то буде проводитися концесія», – каже Бодоряк. Отож доля аеропорту поки що в руках депутатів. Проте Остап Дзеса про передачу аеропорту у концесію як остаточний варіант говорить неохоче: «Разом із обладміністрацією зараз розглядаються і опрацьовуються різні варіанти, але поки що зарано їх озвучувати. Ці питання опрацьовуємо і з орендарем – «Нафтохіміком Прикарпаття».

 

А може приватизація?

Чомусь обласна влада про передачу в концесію івано-франківського міжнародного аеропорту говорить не дуже відважно. Та, з іншого боку, можна зрозуміти, чому мовчать чиновники. Адже закон «Про концесію» передбачає, що вибір концесіонерів проводиться переважно на конкурсній основі. Хоча заступник губернатора Юрій Бодоряк цей закон трактує як такий, що не зобов’язує шукати концесора тільки через конкурс. А, отже, за його словами, не виключено, що концесором стане теперішній орендар аеропорту ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».

А от керівництво ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» схоже інших варіантів і не розглядає. Представник підприємства Тетяна Калимон, менеджер з комерційної діяльності міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ», підтвердила, що на координаційній раді було позитивно вирішено питання про передачу аеропорту в концесію і невдовзі воно буде винесено на сесію обласної ради. Більше того, вона каже, що таке рішення було прийнято спільно з обласною владою: «Взагалі‑то, до 2013 року аеропорт у нас в оренді. Щоб внести більші інвестиції, щоб провести реконструкцію, вирішили заключити договір концесії на 49 років», – каже вона. Схоже, що ніякий конкурс і не планують проводити, якщо «Нафтохімік Прикарпаття» будує плани вже майже на 50 років.

За словами Тетяни Калимон, договір концесії потрібно укласти для того, щоб гідно провести реконструкцію аеропорту та мати взаємні гарантії при вкладенні інвестицій. Не виключає вона й подальшої приватизації аеропорту: «Це питання буде вирішувати обласна рада, це буде зазначено у договорі. Поки що наперед нічого не можемо сказати». Хоча юристи кажуть, що майно, яке перебуває у концесії, приватизувати неможливо.

Може і справді найкращим методом привести до ладу аеропорт є передача його в концесію. Та схоже, що планується це зробити без конкурсу, а отже – не зовсім законним способом. Тобто, користуючись тим, що час підганяє, аеропорт, під приводом підготовки до «Євро-2012», хочуть поспіхом передати у концесію. Не виключено, що і договір концесії складатиметься нашвидкуруч. Адже аеропорт потрібно якнайшвидше підготувати до чемпіонату. В результаті «під шумок» до «Євро-2012» теперішній орендар не просто візьме у концесію, а таки привласнить аеропорт. Час покаже.

 

До теми

Андрій Романчук, голова спостережної ради юридичної компанії «Моріс груп»:

«Очевидно, що оренда аеропорту не влаштовувала жодну зі сторін: ні обласну раду як розпорядника комунальною власністю, ні орендаря – «Нафтохімік Прикарпаття».
Як на мене, могли бути два шляхи розвитку подій. Перше – це продаж майна аеропорту з аукціону або оголошення конкурсу на залучення інвестора в той чи інший спосіб із гарантіями для інвестора, з дотриманням якогось права власності, можливо зі збереженням якоїсь частки обласної ради. Другий варіант – укладання договору концесії.

Яка суттєва відмінність між договором оренди і договором концесії? Під час дії договору оренди є можливість здійснити приватизацію об’єкта. Договір концесії по своїй суті є близьким до договору оренди. Тільки він є трохи ширшим і дає більші гарантії. Під час існування договору концесії приватизація неможлива.

Наразі продати його за 5‑7 млн. доларів – це не вихід. Інше ключове питання, яке необхідно дослідити всім депутатам, – це питання, яке стосується конкурсу.

За законом «Про концесію», конкурс є обов’язковим, незважаючи на те, що є основний орендар, який бажає отримати об’єкт у концесію.

Крім того, у цьому договорі концесії, який буде розроблятися, потрібно передбачити важелі для того, щоб аеропорт розвивався. Повинна бути якась програма розвитку або додаток до договору концесії, де буде передбачено ті умови, які інвестор отримає на цей період. Треба виписати: скільки в аеропорт буде вкладено, які основні напрямки розвитку».