У п’ятницю, 12 травня, у Калуші відбулося виїзне засідання сесії Івано-Франківської обласної ради. Депутати розглянули майже 20 питань, і більшість із них стосувалися проблем екології. Також обранці вже майже традиційно ухвалили звернення до президента, парламенту та уряду, пише Репортер.
Сіль з’їла дамбу за 50 млн
Сесію почали прямо на Домбровському кар’єрі, де до 2000 року було родовище калійних солей. Однак після того, як більшість підприємств, які використовували сировину, припинили роботу, кар’єр теж зупинився, почав руйнуватися, а нині небезпечні речовини змішуються з підземними водами. Ще донедавна тут була дамба, на будівництво якої витратили понад 50 млн грн. Зараз від неї майже нічого не лишилося.
«Наразі ситуація критична, – каже заступник директора Державного науково-дослідного інституту галургії Юрій Садовий. – Якщо буде засолонений водозабір, люди можуть залишитися без питної води. Крім того, щороку розміри кар’єру зростають через зсувний процес, тож навіть при невеликій повені кар’єр може бути затоплений повністю протягом двох діб».
Якщо це трапиться, то прилеглі до Калуша села, а саме Кропивник та Сівка Калуська, підуть під воду. Тому вже зараз необхідно розробити генплани забудови сіл і переселити людей з небезпечних зон. Однак, коштів на розробку генпланів у сільських бюджетах немає.
Також існує велика ймовірність, що небезпечні розсоли потраплять у річку Сівку, яка протікає за 150 метрів від кар’єру. А звідти в Лімницю, а там і в Дністер. Наслідком цього може бути екологічна катастрофа міжнародного масштабу: без води залишаться не лише Україна, а й Молдова та Румунія.
Небезпеку становлять і хвостосховища: через них відбувається засолення ґрунтів і підземних вод. Так, вже засолено близько тисячі гектарів ґрунту. Проблемою є те, що впродовж минулих років туди завозили відходи калійного виробництва та побутове сміття, крім того, там були склади з хімікатами.
І де той інвестор?
Одним із основних заходів, який допоможе уникнути екологічної катастрофи, є відновлення виробництва з переробки розсолів, вважає заступник начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк.
«Це дасть змогу забезпечити екологічну рівновагу в районі розміщення кар’єру, зберегти сировинну базу для відновлення виробництва сульфатних безхлорних калійно-магнієвих добрив, технічної солі, – переконаний він. – Також ми повинні створити систему моніторингу на всіх екологічно-небезпечних об’єктах».
Та самотужки вирішити екологічні проблеми Калуша область фінансово неспроможна.
«Ми можемо щороку кидати сюди кошти, але таким мізером проблему не вирішиш. Потрібна комплексна програма і підтримка з державного бюджету», – каже голова обласної ради Олександр Сич.
Натомість, голова бюджетної комісії облради Микола Палійчук вважає, що гроші тут не допоможуть. Вирішити проблему міг би інвестор, який би відновив калійне виробництво.
«На мою думку, краще залучити інвестора, – говорить Палійчук. – Зробити йому мінімальні умови оподаткування та комфортні умови для роботи. Хай створює виробництво і видобуває корисні копалини з цих солевих запасів».
А поки нема інвестора, депутати вирішили звернутися до центральних органів влади, аби ті надали фінансову підтримку. Крім того, вони просять уряд створити державну комісію із залученням провідних експертів, які «напрацюють комплекс заходів із нормалізації техногенно-екологічної ситуації на території Калуського гірничопромислового району».
Кошти розчиняються…
Попри всі гучні розмови про екологічне лихо, за Домбровський кар’єр ніхто і не брався. Хоча бюджетних траншів було чимало. Так, за словами депутата облради Ольги Галабали, на вирішення проблеми держава виділила понад мільярд гривень
«На утилізацію гексахлорбензолу з держбюджету виділяли 1,2 млрд грн, – каже Галабала. – Крім того, були 82 млн на ізолювання північного кар’єрного борту від водоносного горизонту, 12 млн грн – на вирішення проблеми відселення, 42 млн – на медицину. Але роботи так і не зроблені».
Також, за її словами, ще 2 млн грн у 2010-13 роках пішло з обласного бюджету на екологічний моніторинг і розробку робочої документації. Цими коштами розпоряджалася облдержадміністрація, як їх освоїли – невідомо. Гроші просто розчинилися, як сіль у воді.
Відтак депутати вирішили звернутись до державної аудиторської служби, аби ті перевірили, куди насправді поділися гроші з бюджету. Крім того, вони звернуться до генпрокурора та міністра внутрішніх справ з проханням надати інформацію «про стан розслідування кримінальних справ за фактами розкрадання коштів, виділених на утилізацію гексахлорбензолу в рамках укладених договорів між облдержадміністрацією з ТОВ «С. І. Груп Консорт ЛТД».
Поміж іншого депутати збільшили фінансування природоохоронних заходів у 2017 році та обговорили стан поводження з побутовими відходами на Прикарпатті. А також надали дозвіл ТОВ «Західнадрасервіс» на користування нафтогазовими надрами.
Comments are closed.