Минулого тижня Івано-Франківська обласна рада скасувала своє рішення про порядок проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області. Це була вимога Української Галицької Партії (УГП), яку підтримала обласна прокуратура. А відтак на проблему очі «відкрилися» і депутатам. Та це лише перший крок до врегулювання ситуації, переконані активісти.
На сесії, що відбулась у п’ятницю 23 вересня, депутати проголосували за скасування рішення облради 2011 року. Той горезвісний документ під прикриттям добрих намірів фактично легалізував розкрадання природних ресурсів області. За скасування рішення проголосували 59 депутатів із 65 присутніх. Троє обранців не голосували — Тарас Виноградник, Галина Карп, Манолій Піцуряк, а троє утрималось — Олег Загурський, Володимир Кифорук, Петро Книшук. Очевидно, цим депутатам було мало доказів екологічного недбальства.
Шальки Феміди на боці річок
Та слід розуміти, що й ті, хто проголосував «за», вчинили так не з великої любові до карпатських рік. Бо вони вже давно могли припинити це узаконене браконьєрство й без втручання активістів. Основну роль тут, очевидно, зіграла підтримка громадськості прокуратурою.
Нагадаємо, що раніше обласна прокуратура відреагувала на скаргу УГП і відкрила кримінальне провадження по факту неналежного проведення руслоочисних робіт підрядними організаціями за відсутності контролю з боку службових осіб управління водних ресурсів. Водночас, прокуратура направила лист голові облради Олександру Сичу про невідповідність чинному законодавству положень рішення про руслоочисні роботи. Як повідомили УГП у прокуратурі, «для відома та вжиття заходів». Прокурор рекомендував, а Олександр Сич, щоб не бути причетним до «брудних справ», вирішив домогтись від депутатів скасування рішення. Щоб, як він сам висловився, «нічого поганого не робилося під прикриттям обласної ради».
«Депутати просто проголосували і вмили руки, зробили це політично грамотно і пограли на публіку, річками вони особливо не переймаються, — переконана голова Івано-Франківської організації УГП Наталія Сербин. — Не забувайте, це не була їхня власна ініціатива, а реакція на звернення прокуратури. Прикро, що мало хто з обранців усвідомив, що річки знищені та, як не крути, але вони так чи інакше до цього причетні. Оцінку їхнім діям, сподіваюсь, дасть громада на майбутніх виборах. Деякі з депутатів є безпосередньо власниками фірм, які й здійснювали руслоочисні роботи».
До того ж, прийнявши рішення скасувати попереднє, депутати не зазначили в ньому, що те, попереднє, було незаконним. Отже, тепер фірми, які мають на сьогодні погоджені проекти на руслоочисні роботи, і надалі будуть ними займатись — аж до моменту закінчення терміну дії дозволів.
Наступний крок — відповідальність
Активісти УГП застерігають, що розслаблятися ще рано. Скасування рішення — лише півсправи. Адже, ті, хто отримав дозволи раніше, продовжують свої роботи. А ті, хто потурав їх діяльності, залишаються на посадах. У партії наполягають на необхідності розірвати договори з теперішніми виконавцями та покарати відповідальних. Активісти УГП неодноразово про це наголошували і у скарзі до прокуратури, і коментуючи пропозицію Сича щодо мораторію на руслоочисні роботи.
Хто ж несе персональну відповідальність за прийняття Порядку руслоочисних робіт? Депутати в 2011 році прийняли рішення, а тодішній голова облради, той же Олександр Сич, його підписав. Та відповідальність повинні понести розробники самого положення — посадові особи обласного управління водних ресурсів, які працюють під багаторічним керівництвом Романа Михайлюка. Хто, як не вони, мають знати профільні юридичні норми і дотримуватись їх. Можна припустити, що чиновникам були відомі спірні питання в положенні, але вони не усунули невідповідність законодавству й тим самим дали «зелене світло» наближеним до влади комерційним структурам на вивіз гравію, гальки та піску із карпатських рік під виглядом руслоочисних робіт.
Експертна думка
Активісти УГП поспілкувалися з екологами та експертами у питаннях руслоочистки та зробили певні висновки. По-перше, Олександр Сич на сесії зазначив, що варто скасувати цей порядок і напрацювати новий. Але розробка нового механізму чи положення по руслоочисних роботах знову не буде законною. Адже роботи такого типу, як проводились, взагалі заборонені Водним кодексом України. У статті 86 ВКУ чітко виокремлено, що пісок, гальку та гравій не можна видобувати у руслах малих і гірських річок. А саме цим досі займалися підрядники.
По-друге, переважна більшість діючих дозволів має термін, до якого повинні бути виконані роботи на об’єктах. Якщо роботи вчасно не завершували і не здавали об’єкт, дію дозволів продовжували. Це була звичайна практика. Тому фірми-виконавці й мали змогу безкарно і безстроково, в неконтрольованих обсягах вибирати гравій. На сайті обласного управління водних ресурсів вказано, що всі об’єкти повинні бути здані до кінця 2016 року. Оскільки рішення щодо руслоочистки депутати скасували, то у випадку нездачі об’єкту до закінчення 2016 року, дозволи вже не мали б продовжуватись. Але виходить цікава ситуація. За інформацією того ж управління, відсоток виконання робіт коливається від 0,2 до 45. Яким чином фірми мають завершити роботи вчасно, якщо за дев’ять місяців вони не спромоглися зробити навіть половини? Так сталось тому, що не було контролю, бо ж реальна очистка мало кого цікавила. То, може, хоч зараз профільні служби візьмуться належно за свої посадові обов’язки?
Контроль громади
Ситуація з річками області, очевидно, склалася через халатне ставлення службовців до своєї роботи. Тому потрібен постійний контроль з боку громадськості. Активісти Української Галицької Партії закликають небайдужих людей у разі виявлення підозрілих робіт на берегах річок нашого краю звертатись в офіс партії в Івано-Франківську за адресою: пл. Міцкевича 8, офіс 17, або телефонувати: (066) 715 45 18, (098) 367 58 43.
Comments are closed.