На відміну від Європи питання з ходовою автомобіля в Україні вельми актуальне. Придбавши, наприклад, авто в Єросоюзі, вже після перетину кордону одразу стає зрозуміло – ходова жива, чи, умовно кажучи, труп.
Є така думка, що ходові частини автівки доцільно замінювати навесні, як зійде сніг. Ми не будемо підтверджувати саме цю тезу, а скажемо так – при грюканні підвіски не бажано зволікати з візитом на СТО. Адже треба убезпечити себе, наприклад, від вильоту шарової. Погодьтеся, вкрай неприємно й небезпечно, коли на ходу відвалюється колесо. А від цього не застраховане жодне авто. Нещодавно бачив таке на Вовчинецькій у Франківську – поважний Volkswagen Touareg втратив переднє колесо…
До теми. На перехресті в центрі Франківська у Mercedes відлетіло колесо (ВІДЕО)
Отже, уявімо таку ситуацію. Ви приїжджаєте на діагностику і майстер каже, що пора міняти сайлентблоки. А ви початківець, не розумієте змісту цих слів і навіть не уявляєте, що ж воно таке і навіщо його треба міняти.
Сайлентблок (або резино-металевий шарнір) – це дві металеві втулки, між якими є гумова вставка. Він служить для з’єднання деталей підвіски й за рахунок пружної вставки між втулками (інколи для цих цілей використовують поліуретан, тому й називають «поліуретанові сайлентблоки») гасить коливання, що передаються від одного вузла до іншого. На цю деталь діє потужна сила, тож вона мусить протистояти навантаженню, яке отримує підвіска автомобіля.
Сайлентблоки зустрічаються як у передній підвісці автомобіля – для кріплення важелів, стабілізатора поперечної стійкості, реактивних тяг – так і для кріплення штанги задньої підвіски. Також сайлентблоки застосовують для кріплення амортизаторів, коробки передач, двигуна. І за всіма цими шарнірами потрібен постійний і своєчасний контроль.
Сайлентблоки служать до 100 000 км пробігу, але з нашими дорогами їхній огляд треба робити через кожні 50 000 км або при появі незрозумілого стуку. Оглядати можна самостійно, адже нічого складного у цьому немає, однак на підйомнику, коли колеса виважені, – значно краще.
Для початку потрібна візуальна перевірка – переконатися в цілісності шарніра, щоб не було жодних відшарувань гуми. Резина може тріскатися або просто вилазити з шарніру. Також слід перевірити люфт і при надмірній його величині – замінити без жодних зволікань. Відкладати заміну сайлентблоків не варто через те, що вони можуть зруйнувати місця кріплення шарнірів. Тоді доведеться міняти передній важіль підвіски у зборі.
Найбільша складність, яка виникає при заміні старих сайлентблоків на нові, це запресовування. Для цього потрібен спеціальний інструмент, оправки та прес. Звісно, особливо кмітливі можуть просто підібрати відповідний діаметр труби, а далі запресувати новий сайлентблок за допомогою молотка. Але й це вимагає певної вправності, точності, бо є можливість пошкодити поліуретанову вставку.
Що ж стосується заміни сайлентблоков у вузлах кріплення двигуна, коробки передач, то тут точно слід звернутися за допомогою до автомайстрів. Заміна в цих вузлах – нелегка операція, щоб її виконати, потрібне знання автомобіля і досвід у його ремонті. Інакше ви просто «наламаєте дров», і тоді заміна старих сайлентблоків влетить у «копієчку».
А наостанок трохи поговоримо про те, до чого призводить несвоєчасна заміна сайлентблоків. При їхньому сильному зносі на швидкості автівку просто кидатиме з боку в бік. Ще одна неприємна ознака «вбитих» шарнірів – це нерівномірне зношення шин.
Зауважимо також, що після заміни сайлентблоков на нові слід відновити кути сходження й розвалу коліс. І бажано цю операцію робити при будь-якому втручанні в підвіску автомобіля.
Comments are closed.