Лідія Шкрібляк: «Сеанс у кінотеатрі "Люм'єр" відбудеться у будь-якому разі»

За даними податкової, найбільше карантин вдарив по турагенціях, готелях і кінотеатрах. Франківські глядачі теж досі не поспішають дивитися фільми на великому екрані.

Отже, про важкі кіночаси – в інтерв’ю “Репортера” з директоркою кінотеатру «Люм’єр» Лідією Шкрібляк.

– Пані Лідіє, наскільки поменшало відвідувачів?

– Десь на 70 %. По-перше, на відвідуваність впливають прем’єри, які перенесли. По-друге, люди побоюються ходити в кінотеатр, бо не знають, наскільки це безпечно. Та вони й не в курсі, чи ми відкриті. Бо лише минулого тижня кінотеатрам дозволили працювати навіть у червоній зоні. А нині відкрите все, навіть торгово-розважальні центри.

Ще впливає гаманець глядача. Ми стараємося не піднімати ціни, тому кіно у Франківську – одне з найдешевших.

– Чи безпечно зараз у кінотеатрі?

– Я не знаю прикладу, щоб хтось заразився. Люди обережні, знають як себе поводити. Якщо є черга до каси чи до бару, то дотримуються дистанції.

У кінотеатрі на людину припадає десь 20 кубометрів об’єму, є добра вентиляція. Плюс масковий режим (у залі маску зняти можна – авт.), всюди є санітайзери, стрічки дотримання відстані. Зал дезінфікується після кожного сеансу. Протирають підлокітники, спинки, дверні ручки. Щоранку робиться температурний скринінг персоналу, закуповуємо маски, рукавички.

Заповненість зараз дозволена до 50 %. Щодня, перш ніж відкривати продаж на сеанс, ми проставляємо бронювання «два через два». Коли приходить велика сім’я, то бронь посуваємо.

Любочка і театр. Про одну жінку, 55 років зачісок і 300 перук для франківських акторів (ФОТО)

– Але квитки онлайн не продаються?

– Так співпало, що зараз сайт на реструктуризації, бо є нюанси, які треба допрацювати. Тоді онлайн-продаж знову відкриється.

– Як підбираєте фільми без гучних прем’єр? Не плануєте показ старих картин?

– Поки що справляємося з прем’єрними показами. Якщо буде явний брак у репертуарі, то можемо повернутися до другого екрану. Є кілька фільмів, які вже показували знову: «Толока», «Східняк». Але все ж люди більше звикли до першого екрану.

Та поки свої чотири зали ми однозначно заповнюємо. Можемо брати десь 10 фільмів. До того ж, відслідкували статистику, то виявилося, що 90 % сеансів зранку не відбуваються. Тому останній місяць працюємо після 12:00. Це дало можливість економити.

– Скільки втратив кінотеатр під час пандемії?

– Складно порахувати. Відвідування зараз – 30 %. У плані компослуг майже нічого не скоротилося, адже треба утримувати інфраструктуру. Хіба трохи менше смажиться попкорну. До того ж, тепер ми запускаємо в кінозал від двох людей – щоб глядачі знали, що сеанс відбудеться у будь-якому разі. А це прямі збитки. При хорошій відвідуваності ми завжди перекривали ранкові й денні сеанси вечірніми, а нині так уже не виходить. У перші два місяці після відкриття були дуже великі збитки, працювали за невисокі зарплати.

Але динаміка є, отримуємо багато дзвінків. Просто люди ще не знають, що кінотеатри працюють.

– Недавно у «Люм’єрі» відбувся фестиваль українського кіно. Чи планується щорічний польський фест?

– Поки що заявки на польське кіно немає, хоча б уже мала бути. Думаю, цього року він не відбудеться. А нові фестивалі планувати важко, бо ж знову можуть все закрити.

Шаховий Миколай. У Косові Володимир Хлопков навчає дітей “грі мужніх людей” (ФОТО)

– А якщо закриють?

– Нам складно закриватися. Тут є продукція, яку треба утилізувати, бо термін зберігання короткий. Є прописаний репертуарний план, треба внести доповнення до договорів. І коли ми відкриваємось, це теж неможливо зробити за день-два. Треба підписати угоди, вибрати репертуар, проставити ціни, узгодити з прокатними компаніями, отримати прокатне посвідчення – ліцензії на фільм. І, звісно, записати його на сервери, отримати ключі й запустити в кінозали.

– Як взагалі формуєте репертуар?

– Щотижня отримуємо новий пакет пропозицій. Раніше щороку проводили зимовий і літній кіноринки, де збиралися всі представники кінотеатрів і кінодистриб’ютори. Кожна компанія презентувала свій пакет з нарізки фільмів. Зараз це все онлайн.

Ми працюємо як прем’єрний кінотеатр. Тому вибираємо усі рейтингові фільми, які стартують, а потім звужуємо кількість. Критерії: рейтинг і різні жанри, щоб врахувати різну аудиторію. Під час канікул більшу ставку робимо на дитячий репертуар.

Також враховуємо умови дистриб’ютора. До кожного фільму прописується меморандум, на яких умовах ми беремо фільм: скільки тижнів, скільки сеансів у день, які з них мають бути вечірні… Тоді вже починаєш вирішувати цей кросворд.

– Які фільми найбільше люблять франківці?

– Зараз найпопулярніші комедії. Можливо, через те, що люди втомилися від поганих новин, стресу. Різниці – чи 2D чи 3D – зараз для глядача немає. До речі, тепер 3D-окуляри ми будемо продавати – щоб відвідувачі мали свої.

Загалом наш основний глядач – до 30 років. Але зараз працюємо над розширенням аудиторії. Найскладніше залучити 50+, але працюємо й над цим.

– Чи стало популярнішим українське кіно?

– Однозначно. Коли воно лише почало з’являтися, глядача намагалися затягнути нижчою ціною, акціями. Сьогодні українські фільми йдуть на рівні з європейськими та голлівудськими. Касові збори залежать від якості картини та від її представлення.

Буває, фільм відзнятий, а рекламної кампанії немає. Приклад – «Передчуття» В’ячеслава Криштофовича. Це гарне кіно, але реклами не було взагалі. Ми старалися підтримати фільм, до того ж, у ньому знялася франківська актриса Ірина Бенюк: зробили пресконференцію, допрем’єрний показ, зустріч з акторами. Але зібрав він дуже мало.

– Чи підготували якісь оновлення для глядачів?

– За час карантину багато оновлень зробили у «Смарагдовому залі», де у нас працює лазерний проєктор. Поміняли крісла на нові, антивандальні, іспанського виробництва, з гойдаючими спинками в екошкірі. Багато оновили в плані звуку, чистки каналів, вентиляції, реконструкції санвузлів, гардеробу. Також зробили ремонт – внутрішній і фасадний.

Родина, опришки й література. Три франківські музеї, про які мало хто знає (ФОТО)

– Яким ви бачите майбутнє кінотеатрів, враховуючи все більшу популярність у світі до стрімінгових платформ – таких, як Netflix?

– Можливо, в далекому майбутньому, кінотеатрам щось загрожує, але не скоро, особливо в Україні. Я бачу, що в нас люди люблять кіно. Не кожен може дозволити собі кудись поїхати, але от вийти на дві-три години за межі офісу – легко.

Сьогодні важко говорити, бо зараз ситуація з фільмами невтішна. Цей період треба просто пережити, треба підтримувати кінотеатри. Кіностудії слідкують і реагують. Якщо люди в кіно ходитимуть, то ринок буде отримувати нові класні блокбастери. Це величезна індустрія, і я не думаю, що вона може так швидко загинути.