Культура Люди Статті

Франківський скульптор Данило Книшук – про мистецтво, гроші та Андрея Шептицького (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У Франківську багато різних скульптур.

І деякі з них експерти вважають геть не мистецькими, беземоційними. То як зробити скульптуру «з характером» і скільки це коштує, дізнавався Репортер. скульптор

Біля будинку, що на Ботанічній, 87, «Репортер» зустрічає франківський скульптор Данило Книшук. Одразу показує роботи, що стоять надворі – митрополит Андрей Шептицький, Іван Франко, Степан Пушик. Веде далі, показує ще скульптури, які розташовані під накриттям.

«Біля хати в мене робіт – частину сховав під балконом будинок, – говорить Данило. – Ще є Папа Римський на подвір’ї, але замотаний. Голова з нього знята, бо то найбільш крихка частина скульптури. Якщо робота велика, то це найкращий варіант для транспортування. Я переважно усі гіпсові скульптури рьмотую, щоб не примерзали й не впитували вологу. Мені от недавно дзвонили з іншої області, хочуть на 20-ліття візиту Папи в Україну встановити його собі. Я їм кажу – зроблю іншу, а вони вподобали собі саме цей образ. Люди бояться довіряти, коли є лиш маленький ескіз роботи, бо невідомо, яке вийде потім. Але приємно, що люди відчувають його рідним».

Чиновники, за його словами, свою справу знають – спочатку проводять конкурс, збирають багато паперів, а потім шукають гроші. А Книшук із системи вибився.

Читайте: Людське не горить. Як волонтери допомагають погорільцям Луганщини (ФОТО)

«Я трохи зламав систему, хочу, аби люди могли спочатку підійти вживу подивитись, оцінити розмір, – пояснює скульптор. – Та й у мене ще немає ніяких менеджерів, арт-кураторів, як у моїх однокурсників. Хоча більшість скульпторів практикують це, аби не було мороки. Знаєте, ті всі менеджери хочуть смиренності, одного характеру. Знайшли якесь замовлення – значить треба їх слухати, не інакше. Тому я сам всюди їжджу, сам збираю всі папери, роблю кошторисну документацію. Більшість митців говорять «я так бачу», «я так відчуваю». Але нічого більшого вони сказати не можуть, на жаль. За них усе говорять мистецтвознавці або менеджери».

За словами Книшука, є люди, відірвані від мистецтва, що спілкуються з «титулованими» та «придворними» знавцями. З одного боку, це добре, бо вони можуть звести з чиновниками, з людьми, які зацікавлені в купівлі роботи. Натомість, вони не роблять акцент на мистецтві.

 

«Недавно, наприклад, продали роботу одного відомого скульптора – Джакометті, – розказує Данило. – Ціна шалена – 140 млн доларів. Але річ у тім, що там люди бачили не просто витвір мистецтва, а звертали увагу на пластику, на історію довкола скульптури, на середовище й час, коли митець її творив. А це вже філософія, загадковість, настрій, простір для рефлексії, тим і цікаво. Це і є справжнє мистецтво».

Книшук спершу закінчив університет нафти і газу. Далі сім років вчився у Націо­нальній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Їздив до інших областей, дивився, як там працюють скульптори, підтягував теорію та практику. Наприклад, у Львові, за його словами, збереглася радянська пластика – форма домінує над суттю витвору.

«Зараз я працюю ще над скульптурами для проєкту «Постаті Прикарпаття», – розповідає Данило Книшук. – За останній рік зробив уже погруддя Володимира Грабовецького та Степана Пушика. Тих постатей має бути 30. А ще окремо роблю пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому. Зменшену скульптуру зліпив ще у 2012 році для особистої колекції. Зараз є готове погруддя, а в кінці він має бути заввишки три метри. Сам монумент буде вироблений з гранітної брили. Як на мене, велична потужна скульп­тура. Хоч саме погруддя виглядає не так масивно, але в повний зріст він буде доволі об’ємний. У музеї мистецтв Прикарпаття було багато обговорень про різні постаті, але зупинилися саме на Шептицькому. Виграв конкурс, так би мовити, за глядацькими симпатіями».

За словами скульптора, усе робилося з глини та переводилось у гіпс. Більшу частину роботи він зробив за три місяці. Але наразі шукає меценатів, які зможуть допомогти фінансово, бо ж усе робить власним коштом. Після продажу монумента гроші повернуться.

Читайте також: Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Найбільший будильник міста

«Окрім Шептицького, зараз ще роблю Івана Франка, – показує Данило. – Це вже у своєму роді новий проект – “Особистості Львова”. Шептицький – це творча робота, моя задумка, тому, де він буде стояти, поки що невідомо. Але я б хотів, щоб монумент стояв там, де йому буде комфортно. Можливо, його викупить якась парафія або громада. Хочеться нагадати людям, ким був митрополит, бо народ чомусь духовно не сприймає його «за свого». Враховуючи, що я все роблю наперед, то скульптура чекатиме свого покупця у музеї стільки, скільки потрібно. Я працюю для людей, а не заради грошей – часто на волонтерській основі. Дехто мене не розуміє, не підтримує, родичі в тому числі, але є кілька однодумців».

За словами скульптора, придумати образ митрополита було непросто, адже час, коли жив Шептицький, був не з найкращих. Тому, враховуючи постать владики Андрея, Данило вирішив зліпити його з суворим поглядом, який чітко бачить державність України, її свободу та дивиться у майбутнє.

«Його вартість буде десь в районі 30 тис доларів і це ще людська ціна, – каже Книшук. – Буває, що скульптори продають роботи за кілька мільйонів гривень. Та й з цих грошей мені перепаде мала частина. Бо все на моїх плечах – робота каменярів, матеріал, транспортування. Подаватися на якісь аукціони я не поспішаю, бажання зникло. Знаєте, там на верхівці сидять клани, усі всіх знають і купують лише у своїх. І так по цілій Україні. Мистецтво перестає бути мистецтвом. Тому, я маю бажання своєю творчістю об’єднувати людей довкола фундаментальних загальнолюдських цінностей».

Щоб переглянути роботи скульптора, можна просто підійти на Ботанічну, 87, але перед тим варто зателефонувати 093 770 02 26.

Автор: Богдан Мисюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.