«Пригадую молодого солдата, років 25-27. Йому повністю ампутували обидві кінцівки по середній третині стегон. Через добу отямився і говорить «Навіщо ви мені вернули життя, як мені зараз жити, я не хочу! – розповідає лікар. – Я не міг стриматися, покотилися сльози, бо такий юний міцний хлопчина, десантник”.