У двадцятих-тридцятих роках ХХ століття цукерня Володимира Скурта на початку Мазепи була культовим місцем. За тістечками, тортами й смачнючим морозивом вишиковувалися довжелезні черги, а чоловіки мріяли знайти дружину, аби пекла смаколики «такі самі, як у Скрута».