Війна Статті

#Зрада не врятує. Як зупинити безжальну вирубку лісів у Карпатах

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Нині в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. Та все частіше йдеться про незаконні рубки і навіть людей зі зброєю. Активісти шукають зраду, а лісівники кажуть, що все під контролем. ліс

Днями у Франківську волонтери Всесвітнього фонду природи WWF провели зустріч Лісової варти – розповіли, як кожен може попередити чи зупинити незаконну вирубку лісу. ліс

Люди тупо крадуть

В Івано-Франківському управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що за минулий рік лісова охорона виявила на Прикарпатті 1 171  м3 незаконно зрубаного лісу. Винних шукає поліція, відкрили 17 кримінальних справ, а загалом зареєстрована 141 справа на 7,245 млн грн збитків.

«Це тупо люди крадуть, – говорить начальник відділу лісового господарства, охорони, захисту лісу Роман Поціхович. – Хоча збитки менші, ніж 2016 року, бо тоді було 12 млн грн».

За його словами, співпраця з активістами і громадськими організаціями неефективна, бо ті повідомляють про вже скоєний злочин, коли винних немає і сліду.

«Звертаються через місяць після незаконної рубки, – каже Поціхович. – Якщо ви бачите порушення, одразу зупиняйте порушника, транспортні засоби, дзвоніть на короткий номер, викликайте поліцію. А сьогодні, наприклад, чоловік телефонував, бо ліс йому заважає – в нього часник на городі не росте. У 1950-х той ліс на горбі засадили, а він тепер нагадався, що йому заважає. А люди в селі не дають рубати. І де тут правда?».

До теми: Держлісагентство рекомендувало призупинити видачу дозволів на вирубки в карпатських пралісах

Минулого року в області зрубали 936 тис м3, з них 400 тис – головного користування. Ще частина – те, що повалив вітер. Так, у червні за три дні буревії повикорчовували та поламали дерева на площі 700 га. Найбільше постраждали ліси Ворохтянського лісгоспу, де негода пошкодила ліс на площі 212 гектарів. З них на 12 га – суцільні вітровали.

«Тепер вже активісти й до лісників беруться, – додає Роман Поціхович. – А після роботи лісової охорони завжди лишається ліс. Ще такого не було, щоб зрубали і не посадили. Як не цього року, то через рік-два все одно посадять. І він виросте, просто дереву треба 60 років. Активістів зараз багато, літаки літають, люди ходять по гриби, а покажіть, де немає лісу в лісі? Це роздута проблема».

Нині суцільні рубки ведуться на великих площах, каже Поціхович, де ліс був засаджений в 1950-х. Каже, тоді рубали в області по 4-5 млн м3. І ті насадження, які нині маємо, вони всі – 80-річного віку, тож потребують оновлення.

Створити свій заповідник

Волонтери Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні не такі оптимістичні. Тож пропонують самим слідкувати за тим, що відбувається в лісі. Вони в межах проекту «Лісова варта» навчають волонтерів, аби ті кваліфіковано повідомляли про порушення.

«Є два моменти – як я можу вплинути на проблему, і що я можу зробити, – говорить представник WWF в Україні Андрій Плига. – Фраза «біля села рубають ліс» ні про що не говорить. Без конкретно вказаної точки це нічого не дасть. Тож найкраще – визначити виділи, знайти їх на карті та перевірити видані талони. Сьогодні весь інтернет забитий фотографіями зі зрадою, і потрібно розуміти хоча б основи лісогосподарства, щоб конкретно повідомляти про порушення. А покарати порушників можуть лише правоохоронні органи і про це потрібно пам’ятати».

73 % лісів України належать до Держлісагентства і їхня робота є нині відкритою – плани рубок і талони на рубки можна знайти на сайтах держлісгоспів. А з допомогою квартальної карти лісів, яка віднедавна теж є відкритою, можна визначити ділянку, на якій рубають.

Плига пояснює: зазвичай рубка відбувається в одному з кварталів лісу в межах одного виділу. Межі вирубки позначають спеціальними стовпчиками, на яких вказують інформацію про вирубку. Такі стовпчики ставлять на кутах поворотів. Однак їх може й не бути, якщо виділ – між схилом і річкою. Наприклад, напис 57.22 означає 57-й квартал і 22-й виділ. Знаючи конкретні дані, можна вже вимагати документи від лісгоспу та шукати, чи вони відповідають дійсності і чи є порушення, каже представник WWF.

Ще одна позначка – абревіа­тура на стовпчику – вид вирубки: вибіркова чи суцільна. Варіа­ції можуть бути різними. Ті, що містять літери ГК, – це рубки головного користування, а СР – суцільні рубки.

До теми: Екологічна катастрофа: на Франківщині смереки всихають гектарами

Визначити точне місце вирубки можна й за допомогою GPS-навігатора. Потрібно обійти з ним характерні точки на зломах, потім з’єднати в полігон і заміряти площу. Таким чином можна буде побачити, чи відповідає вирубка тому, що є на карті.

Активісти кажуть, коли дерева вже зрубані, когось покарати і притягти до відповідальності важко. Тому радять діяти на випередження – вивчати плани санітарних рубок і на місці перевіряти, чи справді дерева всихають. Адже одне з найчастіших порушень – коли здорові дерева видають за хворі і вирубують під виглядом санітарної рубки.

Будь-які рубки, окрім санітарних, віднедавна заборонені на територіях пралісів і заповідників. Тож, якщо дуже хочеться врятувати ліс, можна відстояти визнан­ня його території заказником. Тоді його можна буде вивести із планів рубок. Це не заборонить вибіркові рубки, але припинить суцільні.

Втім, для цього потрібне обґрунтування, що на території є червонокнижні тварини чи рослини, й вирубка лісу створює загрозу їх існуванню. Так вдалося створити Грофанський заказник, що для Прикарпаття стало прецедентом.

«Пишіть волонтерам WWF, там знайдуться біологи, які допоможуть описати флору і фауну, культурно-естетичну цінність, акценти Червоної книги, прописати охоронний режим, – радить Анд­рій Плига. – Бажано, щоб підписав еколог з науковим ступенем. Лісництва йдуть на це неохоче, але є один нюанс – згідно з угодою про асоціацію з ЄС, Україна має збільшити площу природоохоронних територій з 7 % до 16 %».

Боротися треба вчитися

Координатор «Лісової варти» в Івано-Франківській області Олександр Бурсанов, співзасновник туристичного товариства «Карпатські стежки», розповідає, що у селі Черник Надвірнянського району волонтери виявили суцільну рубку біля заповідника «Горгани».

«Горгани мають найвищий ступінь заповідності, там навіть туризм заборонений, є лише еко­стежки. Та туристи ходять все одно, – каже Бурсанов. – Навколо заповідника – буферна зона, де заборонена рубка загального користування. І ми виявили, що там вели лісовідновну рубку, рубали квартали в охоронній зоні».

На місці разом із експертом «Лісової варти» Василем Гаврилюком вони виявили найбільш явні порушення, які можуть стати причиною перевірки. Зокрема потік уздовж русла знищений трелювальним трактором. А на місці рубки позначений лише нижній край, відтак є загроза, що рубка без верхньої межі може вийти далеко за прописані кордони.

«Такі явні порушення виявити просто. І перше, що можна зробити – це фото з місця порушення з геотегом – точним місцем розташування і відправити нам, – говорить Олександр Бурсанов. – Це стане причиною перевірки. Наприклад трелювання порушує і норми національного законодавства, і лісової сертифікації. Ще одне порушення – потік захарастили деревиною, яка гнила, і тим самим отруювала воду, яка потім тече людям».

А минулого тижня волонтери поїхали в Рогатинський район перевірити сигнал про сумнівні рубки. Бурсанов розповідає, що на вирубці лежала зрубана сосна вже з биркою. Коли волонтери пробили її номер на сайті лісового управління, то її дані не співпадали з деревом навіть візуально. Дов­жина була внесена 4 м, а дерево мало мінімум 20. На іншому – не сходилася ні довжина, ні порода. Відтак, тепер волонтери перевірятимуть її законність.

До теми: На Надвірнянщині люди обіцяють перекрити автошляхи, якщо не припинять масові рубки лісу

«Ми готові приймати сигнали і перевіряти рубки. Але повідом­лення має бути чітке – з явним порушенням і місцерозташуванням, – говорить Олександр Бурсанов. – Окрім сумнівних рубок, це може бути те ж трелювання потоків, технічне сміття, мастильні плями, лісоруби без захисного одягу. Ми готові виїжджати і перевіряти».

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.