Акцент Газета Соціум

Усе про нові правила виклику швидкої допомоги

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
З 1 січня є зміни у наданні екстреної медичної допомоги. Згідно з постановою уряду, вводяться нові правила виклику швидкої.

Їх розділили на чотири різні категорії, залежно від стану здоров’я пацієнта. Визначати, до якої саме категорії віднести виклик, має диспетчер, і помилятися тут не можна, пише Репортер.

Чотири стани

Виклики розділили на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні. Стан пацієнта та всі деталі виклику по телефону має визначити диспетчер центру екстреної медичної допомоги. Від цього залежить усе – за скільки часу приїде швидка і чи вона взагалі приїде.

Критичний стан. В цьому випадку прибуття швидкої буде становити 10 хвилин з моменту дзвінка до диспетчера. До цієї категорії віднесли стани, що напряму загрожують життю людини: відсутність дихання, відчуття нестачі повітря, сильна кровотеча, удар струмом, блискавкою, інтоксикація та отруєння, гострі та хронічні захворювання. З огляду на обставини, які не залежать від системи надання медичної допомоги (наприклад, погана дорога, погодні умови тощо), можна перевищити ліміт часу, але не більше, ніж у 25 % випадків.

Екстрений стан. Тут очікування швидкої має становити не більше 20 хвилин із допустимим перевищенням нормативу, але не більше ніж у 15 % випадків. Екстрений стан – несе загрозу життю та здоров’ю людини й може різко погіршитися у разі запізнення швидкої. До цієї категорії відносять втрату свідомості, ознаки кровотечі, ознаки інфаркту, розлади дихання, або ж ознаки, схожі до тих, що й у критичному стані.

Неекстрений стан. У цьому випадку диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Йдеться про виклики, коли стан пацієнта не призведе до погіршення стану здоров’я. Таке звернення можуть передати до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. А якщо не буде такої можливості, то диспетчер направить до пацієнта бригаду швидкої, що не виконує критичні або екстрені виклики.

Непрофільне звернення. Диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація. Тут йдеться про людей, стан яких не є невідкладним. За потреби відповідальний медпрацівник може надати консультацію з приводу того чи іншого питання.

Читайте: Тепло хоче грошей. Як у Франківську підключити індивідуальне опалення і скільки це коштує
Нічого зайвого

«Я з мамою викликав швидку допомогу в суботу, після нового року, – говорить мешканець Надвірної Назар Чорний. – Я якраз був на другому поверсі, поки тато сидів за столом на кухні. Почув, як щось стукнуло, прибіг, а він лежить без свідомості. Вдарився об кант головою, я в паніці прибіг, почав йому розтирати руки, дивитися, чи не прикусив собі язика, перевернув його на бік. На кухню зайшла мама й одразу викликала швидку. Розмова з диспетчером тривала десь секунд 15-20, вона пояснила, що він без свідомості, не реагує, а з місця, де вдарився, тече кров. Знаєте, для нас час йшов ніби вічність, я ще раз зателефонував до швидкої, аби спитати, де машина, і тут вони приїхали – пройшло лише 4-5 хвилин».

За його словами, мама пізніше сказала, що диспетчер спитав лише одне – «чи він при свідомості» – й одразу направив бригаду. Втім, на швидкій трапилася недосвідчена дівчина, яка розгубилась і спершу не знала, що робити. Далі поміряла тиск, щось вколола для його підвищення. Чоловіка транспортували до лікарні так само швидко, як і приїхали.

«У лікарні зробили томографію – тріщина в черепі, ще й почала затікати кров до лівої частини мозку, – згадує Назар Чорній. – Він там пробув неповні два дні й довелося транспортувати до Франківська, до обласної лікарні. Це нам обійшлося в 1500 грн. Але фельдшери спрацювали на всі 100 % – видно, що знають свою роботу. А от лікарі ходили туди-сюди й повторювали: «Почекаємо ще день, подивимось, що буде далі». Так дочекалися, що в тата в лікарні стався інсульт. Пішло багато грошей, тепер він ледь ходить, і то не сам, постійно щось говорить до себе, але головне, що живий».

Завжди на контролі

«Найперше, що має з’ясувати диспетчер, коли отримує виклик, – чи пацієнт самостійно дихає, і чи він при свідомості, – розповідає завідувач оперативної диспетчерської служби Роман Портюк. – Відсутність чи порушення дихання одразу відносять виклик до критичного, інформація миттєво передається бригаді. Так само, як і відсутність свідомості чи наявність кровотечі. Якщо диспетчер встановив, що пацієнт дихає самостійно і при свідомості, тоді продовжується алгоритм запитань для трьох інших категорій – екстрені, неекстрені і непрофільні».

За його словами, алгоритм питань складений так, що диспетчер не може помилитися з визначенням категорії. Вони дуже чіткі й максимально прості – і для диспетчера, і для того, хто звертається за допомогою.

«Якщо ж стан пацієнта раптово погіршиться, то виклик легко перекваліфікувати з екстреного у критичний, – каже Портюк. – Наразі як теоретично, так і на практиці люди не несуть жодної відповідальності за непрофільні виклики. Вона не передбачена законодавчо. А відсутність хоч мінімального покарання за непрофільні, а часто й хуліганські виклики, серйозно обтяжує роботу диспетчерів і деморалізує членів виїзних бригад. Ці виклики до хронічних хворих чи осіб у стані алкогольного сп’яніння забирають час і сили в бригад, адже вони тоді час недоступні для осіб, які справді потребують негайної медичної допомоги».

Щодоби диспетчери Прикарпаття опрацьовують від 800 до 1100 дзвінків, говорить Роман Портюк. З них приблизно 450-540 виїздів. Решта – консультації, якісь уточнення, помилкові звернення. Прослухати усі розмови фізично неможливо. Однак, виклики, де зафіксували смерть, або ті, що можуть мати суспільний резонанс, – обов’язково прослуховуються.

Читайте також: Станиславів чи ні? Історія навколо тилової пекарні (ФОТО)

В області працюють 97 виїзних бригад швидкої. 17 у Франківську, 11 у Коломийському районі, по вісім у Калуському та Надвірнянському. Є додаткова бригада в Микуличині, створена спеціально для обслуговування Яремче та «Буковелю». Є бригади й у селах. Найменше швидких – у Рогатинському і Тлумацькому районах – по три. Але всі вони розташовані так, щоб бути найближчими до населеного пункту й мати найкоротший час доїзду.

Усі швидкі за допомогою трекерів безперервно координує диспетчерський центр. Де б бригада не базувалась, вона завжди на контролі.

Автор: Богдан Мисюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні