Максим Карпаш: освітня війна

Головне – не забути за кого й проти чого ми воюємо. Рекомендую це повторювати собі тим, хто формує та приймає рішення у сфері освіти в часи війни, а особливо після неї. Ми проти тих, хто палить книжки, змушує переходити на російську, стріляє по закладах освіти та дітях.

Ця війна взагалі й освітня. Ми воюємо за дітей, молодь, бо вони – наше майбутнє, пише Максим Карпаш у Репортері.

В освітній сфері на початку другого місяця війни назріли нечувані до того виклики – відновлення навчання, продовження канікул, скасування ДПА та ЗНО. То який механізм вступу до вишів і що з дитсадками? Також багато хто мовчить про тисячі працівників освіти, які просто виїхали закордон.

Готуючи відповідь на частину з цих викликів, Міністерство освіти і науки України (МОН) запропонувало цьогоріч разово відмовитись від проведення ДПА та ЗНО, а Верховна Рада підтримала такий підхід.

Рішення щодо державної підсумкової атестації (ДПА) виглядає раціональним – система довіряє оцінкам, виставленим вчителями у закладах середньої освіти. Нагадаю, що ДПА проводиться після 4, 9 та 11 класів. Для випускників останніми роками така атестація здійснювалась у формі ЗНО. Тобто, учні 4 та 9 класів будуть автоматично переведені у наступні класи на підставі існуючих оцінок.

Читайте Максим Карпаш: Перші кроки до енергетичної перемоги

Тим же законом передбачена разова відміна ЗНО з міркувань безпеки для його учасників. Саме це викликало доволі бурхливе обговорення в освітній спільноті. Загалом позиції сторін мені вбачаються такими: МОН хоче простих рішень, бути добрим для всіх, а особливо для ректорів університетів. Виші, а особливо ті, що не зазнали активних бойових дій, дуже зацікавлені у хоча б такому ж числі вступників, як у попередні роки.

Університети Харкова, Чернігова, Херсона та Маріуполя бояться, що їхні студенти перейдуть до інших – українських та закордонних – вишів, а вступників 2022 року практично не буде. Ректорськими колами ходять думки про радикальне скорочення кількості університетів в Україні. Як то кажуть, кому війна, а кому мати рідна.

І тут ми, виглядає, забули про самих абітурієнтів. Бо мали б дати можливість здати ЗНО тим, хто до цього готувався, бажає здати, а держава могла б це забезпечити. Механізму вступу до університетів, звісно, ще немає, та логіка винятково безпекових міркувань може бути застосована й до провадження самого навчального процесу за умови продовження бойових дій. ЗНО слугувало ефективним інструментом забезпечення доступу до вищої освіти для всіх охочих і спроможних у прозорий та некорупційний спосіб.

Читайте Максим Карпаш: Плани на 2022 рік – всюди буде Україна

Якщо говорити про інтереси тих потенційних абітурієнтів, які не можуть нормально завершити навчання у школі, то можна було б обрати існуючі закордонні та українські практики: курси вирівнювання, підготовчі відділення, додаткові факультативні заняття, а вступ здійснювати за напрацьованою схемою для жителів тимчасово окупованих території Донбасу та Криму.

Бо війна війною, а дітей треба вчити.

Слава Україні!