Минулого тижня, 24 січня, завершилася реєстрація учнів 11 класів на пробне зовнішнє незалежне оцінювання.
Воно почнеться 21 березня, а вже 26 травня учні будуть здавати перший тест. Як правильно готуватись до ЗНО та що не так із тестами, Репортеру розповів директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук.
– Пане Богдане, цьогоріч у ЗНО є новації?
– Ні, цього року зовнішнє незалежне оцінювання буде відбуватися за тими самими правилами, які вже напрацьовані давно, тобто у 2018-2019 роках. І якихось новацій стосовно процедур просто немає. Є зміни у кількісних показниках здачі ЗНО.
– Тобто людей на тестах побільшало чи поменшало?
– Число збільшилось, але не суттєво. Це пов’язано з тим, що тепер починають ширше тестуватися учні коледжів, профтехучилищ, і ті, хто складає ДПА (державна підсумкова атестація – авт.).
– З 2027 року планується запровадити ЗНО й серед учнів дев’ятих класів. До того ще далеко, і це теорія, але чи для них таке не зарано?
– Я наголошую на тому, що цей крок може бути корисним тільки тоді, коли він матиме не лише контролюючий, а й мотиваційний характер. Грубо кажучи, якщо на основі цього ЗНО людині видадуть чи не видадуть документ про відповідний рівень освіти – це корисно. Та якщо незалежно від того, який буде результат, учням будуть видавати такі ж документи, як до введення новації – це даремна трата грошей. Моя воля, я б сказав, що це має стосуватися лише дітей, які планують вступати до коледжів, а не училищ.
– З наступного року математика буде в ЗНО обов’язковим предметом. Наскільки цей предмет є потрібним, наприклад, для вступу на гуманітарні або медичні спеціальності?
– Це стосується тільки мотивації самої людини чи суспільства. Якщо студент закінчує університет і опиняється у тому ж середовищі, де його знання нікому не потрібні, а більше важать знайомства тата, мами та їхні гроші, то все це просто імітація якоїсь діяльності, нічого більше. Користь такого кроку оцінити важко.
Читайте: Час обирати. Куди франківцям вступати, щоб через п’ять років не бути безробітним
Як колишнього вчителя математики, мене дуже хвилює думка, щоб обов’язкова математика не потягнула за собою спрощення процедури складання ЗНО з цього предмету. Безумовно, базовий рівень знань з математики необхідний кожному, але не настільки, щоб усіх «гнати» через зовнішнє оцінювання. Цим ми нічого не доб’ємося, поки країна не покаже, що ці знання потрібні за порогом школи.
– Порівнюючи результати ЗНО за останні роки, умовно, учні розумнішають чи ні?
– ЗНО жодним чином не може бути індикатором вимірювання знань людини. Як захист, найпримітивнішим аргументом є те, що тести різносторонні. Та й правила часто змінюються. Як приклад, введення порогового балу, де людині потрібно набрати певний мінімум. Це впливає на статистичні результати.
Та безумовно прогрес є. Покоління мудрішають, створюють щось нове, хоча результати можуть залишатися такими ж. Якщо хтось почне аргументувати чи оцінювати інтелект людини за результатами ЗНО – то це шарлатани (сміється – авт.).
– Під час перевірки тестів комп’ютер може видати помилку? Наскільки це реально?
– Такі речі неможливі принципово. Може бути лише помилка в самому тесті чи запитанні – це більш людський фактор. І якщо помилка є, то з нею стикаються всі, хто проходить тест.
– Репетиторство впливає на якість результатів ЗНО чи можна обійтися без нього?
– Тільки самостійна робота! Навіть не так – це робота над собою не один рік. Якщо ти «просвистів» перші 10 років навчання, то на останньому тобі без репетитора не обійтися. Та й навряд він допоможе сформувати настільки цілісну систему знань, яка давалась за всі роки, щоб ти був готовий до будь-чого. Ти можеш вивчити 1000 запитань, а перед 1001 будеш безсилий – просто тому, що не розумієш, звідки береться відповідь. Це все результат хорошого мислення. І результат навіть тієї «непотрібної» математики, косинусів, синусів. Як приклад, фізика вчить аналізувати явища природи, які є довкола нас, тому непотрібних предметів не буває.
– Що у процедурі ЗНО не так і що б ви змінили?
– Я стверджував дуже давно і зараз не відрікаюсь від своїх слів. Зовнішнє незалежне оцінювання у тій формі, в якій воно зараз існує – стає гальмом правильної системи освіти. Все це зводиться до того, що останні місяці навчання у школі можна не присвячувати систематизації знань предмета, а просто зазубрити.
Читайте також: Ян Потоцький був великим диваком і помер нещасливим, але його не забули (ФОТО)
Перше, що б я змінив – самі тести. Це насправді дуже складно, бо вони мають бути заточені не на запам’ятовування, а на особисте мислення та логіку. Друге – це системне тестування. Дати людям можливість проходити тести з предмета протягом року чи двох, щоб вони могли почуватися вільно, порівнювали результати між ровесниками. Тоді, коли будуть поступати у заклад вищої освіти, то знатимуть, на чому стоять.
– Окрім обов’язкової математики, плануються масштабні зміни у процедурі складання ЗНО?
– Поки у суспільства немає жодних претензій чи запитів на зміни, нововведень не планується. Навіть якщо ми будемо тестувати дітей з четвертого класу, а потім через п’ять років – це нічого не змінить, бо буде, як казав мені колись знайомий хірург – «розтин трупа».
Він говорив, що його син знає предмети не так сильно, як би йому хотілося. Це означає, хлопець дурно ходив до школи, дурно тратив гроші на репетитора. Але в той момент це означає, що вже нічого виправити неможливо, бо дитина отримала сертифікат із результатами своїх знань.
Дайте мені учня, який пройде тестування три-чотири рази, і тоді я буду точно знати, наскільки він обізнаний і чи готовий до вступу на спеціальність, яку обрав.
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.