На наступній сесії Івано-Франківської міської ради депутати мають розглянути комплексну програму профілактики злочинності в місті. На її виконання з міського бюджету має піти 3,150 млн. грн., а 2 млн. з них – на камери відеоспостережень. Правда, суму розіб’ють на кілька років.
У вівторок, 21 січня, офіційна преса опублікувала сумнозвісні закони, за які нинішній український, так би мовити, парламент «прогаласував» минулого четверга. Більшість із них набули чинності уже наступного дня. Влада отримала цілу обойму підстав розігнати / арештувати незгодних з її курсом. І якщо ви думаєте, що стосуються вони лише тих, хто б’ється у Києві, то дуже помиляєтесь.
Одна із основних проблем Івано-Франківська – вивіз сміття. Саме з нею міський голова Віктор Анушкевичус обіцяв боротися дев’ять років тому – перед тим, як став мером. І що за ці роки тільки не робили – і перевізників різних на ринок пускали, і відходи намагалися сортувати, і вартість сміття із тарифу загального виводили. Та й з самим тарифом експериментували – збільшували, зменшували. Справились? Ні.
Ця сумна історія, яка трапилась напередодні новорічних свят і ще не закінчилась, напевно, можлива лише в нинішній Україні. Чому? Та бо саме в нас сьогодні більшість люду має підстави не вірити міліції, суду, прокуратурі та геть упевнена, що за гроші можна «порішати» все. Саме в сучасній Україні у будь-кого є шанс отримати по голові – аж до каліцтва чи навіть смерті – а міра покарання кривдника більше залежить не від злочину, а від статусу злочинця в суспільстві.
Поменше балачок і побільше дій. Саме під таким девізом розпочала свою роботу обласна рада НГО «Майдан» 11 січня. Але, на жаль, так не вийшло. Бо знову згадували старі образи, вчили працювати журналістів і потикали один одному тим, хто скільки всього зробив за тиждень. Проте говорили й конструктивно.
Одразу зауважимо – не варто плутати господарський термін «міна» із сумнозвісною «бімбою». Усе прозаїчніше, принаймні поки що. Музей мистецтв Прикарпаття міняється приміщенням із підприємцем. А от чи не стане ця операція справжньою міною під пам’ятку архітектури, чи на її місці не виросте, наприклад, черговий торговий центр – питання серйозне.
Він – історик, інтелектуал і, на думку «Репортера», один із найкращих аналітиків в Україні. До вашої уваги – скорочена версія його інтерв’ю, яке відомий журналіст Ірина Славінська робила для «Української правди». Повний текст доступний за адресою life.pravda.com.ua
Кінець року просто змушує оглядатись і підраховувати. Як ми прожили рік, що здобули чи втратили? Які прикарпатці відзначилися чимось особливим? Кого ми ще довго пам’ятатимемо за добрі чи погані вчинки? До вашої уваги – щорічна підсумкова рубрика «Репортера».
Не секрет, що Прикарпаття – з тих областей, які формують ядро Євромайдану. Саме наші люди є на тих барикадах. Саме вони уже по два тижні не були вдома й повертатися не планують. Сидять до перемоги.
Будь-яку буденну проблему завжди можна або вирішити, або відкласти. Сьогодні в Україні одна головна турбота – Євромайдан, Київ. Тому всі, кому небайдужа доля країни, або стоять там до останнього, або принаймні були. Навіщо? Аби підтримати, допомогти – їм, собі, Україні.
Після бійні на Банковій 1 грудня затримали дев’ятеро людей. Як свідчать відеодокази, їх ще кілька годин били. Семеро зараз у лікарні, двоє в СІЗО. Шевченківський райсуд арештував їх на два місяці – за підозрою в організації масових заворушень, що передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.
Другий тиждень Україна живе в режимі революції. Недільний «Марш мільйонів» у Києві вдруге показав, що проти нинішньої влади виступають не сотні чи тисячі, а таки понад мільйон українців.
«Репортер» вирішив запитати відомих людей (не політиків), що вони думають про те, що зараз відбувається в Україні? Як би вони хотіли, аби це все закінчилося і що для цього треба зробити?
У вівторок, 3 грудня, кафедра військової підготовки університету нафти і
газу відзначила півстолітній ювілей. У далекому 1963 році при
Івано-Франківській філії Львівського політехнічного інституту створили
цикл, а пізніше кафедру, яка готувала фахівців служби пально-мастильних
матеріалів і трубопровідних військ. Багато випускників добре
зарекомендували себе під час війни в Афганістані, отримали нагороди.
Автоколона із Івано-Франківська вирушила вночі. Їхали напружено, готувалися до даішних заслонів. Але на дорозі нікого не було. Київ зустрів першогрудневим сонячним ранком. Пропустили зручне місце для парковки, вирішили повернутись і… порушили правила. Молодий даішник, якому нас «передали» по рації, привітався, подивився документи, зібрався складати протокол.