Категорія

Акцент

Категорія

Микола Волков Івано-франківські водії можуть по праву вважатися віртуозами своєї справи. Те, в яких умовах вони пересуваються вулицями міста, заслуговує на повагу. Адже ця їзда є воістину «фігурним водінням».

У «Прикарпаття» немає грошей Микола Волков   «Футбольний клуб «Прикарпаття» припиняє своє існування». Таким було повідо­млення президента клубу Анатолія Ревуцького, заради якого він скликав минулої п’ятниці прес-конференцію.

Микола Волков Є такий жарт: «Що залишається після бублика? Дірка!» Що залишається після цирку в Івано-Франківську? Багато дірок. А це вже не жарт.

Анна Савченко Час від часу нам доводиться бачити дивні речі, деякі з них просто дивують, деякі шокують, деякі ж викликаються сміх. От цікаво, як ви відреагуєте на спідню жіночу білизну, розвішену як прапор на гілці липи біля вашого балкону?

Євгенія Ступ`як   Цьогорічна повінь на території Західної України стала для усіх перфектним тестом на «чисті руки». Бо якось то воно так у нас повелося, що красти — це погано, але красти у держави — це погано в основному тільки на вербальному рівні. Основні правила, яких треба дотримуватися, щоб привласнювати державні кошти елегантно і без негативних для себе наслідків, це — брати там, де є багато, і ділитися з тими, з ким варто ділитися. То ж нічого паранормального нема у тому, що розподілення паводкових коштів у нас також відбувалося за такими схемками.

Невідомо-відомий акціонер поки що не говорить про те, що йому треба від АТП-0928: землі, монополії чи торгів? Тетяна Соболик  Спершу говорили про те, що питання потребує додаткової уваги на позачерговій сесії, однак тиждень тому на сесії Івано-Франківської міської ради все ж таки розглянули питання «Про забезпечення діяльності ВАТ АТП 0928». Доповідав заступник міського голови Олександр Дерев’янко. Вже з перших секунд по голосу, інтонації та виразу обличчя здавалося, що він не доповідає, а так ніби щось просить, радиться, вагається. Він навіть сам зізнався, що не знає, про що доповідати. Від сесії він просив рішення міської ради, як діяти далі в ситуації, яка склалася навколо цього підприємства, на себе він таку відповідальність брати відмовляється. 

Як екс-керівник заводу «призначив» у рейдери власників контрольного пакету акцій підприємства Марія Гаврилюк   Наприкінці минулого тижня в Інтернеті з’явилося повідомлення, що 9 жов­тня цього року нібито відбулося рейдерське захоплення Івано-Франківського заводу «Пресмаш», у той час як директор Богдан Пукіш був у відря­дженні. Таке повідомлення, як з’ясувалося пізніше, не відповідає дійсності.Загальновідомо, що під рейдерством слід розуміти силовий захват (у більшості випадків) підприємства та зміну керівництва. На сьогоднішній день захопити підприємство можна декількома методами. Наприклад, можна це зробити через акціонерний капітал: скупити 10?15?% акцій ? цього достатньо, щоб ініціювати збори власників для того, щоб змінити керівництво. Або ж, якщо збори не «збираються», змінити керівництво судовим рішенням. Можна також «домовитися» з керівництвом, щоб вивести активи підприємства на підконтрольні рейдерам структури. Або ж, якщо у підприємства є декілька кредиторських зобов’язань, скупити їх і пред’явити підприємству як єдину виплату. Оскільки в Івано-Франківську про рейдерське захоплення почуєш нечасто (останній резонансний випадок відбувся у 2005 році, коли структури російського бізнесмена Григоришина невдало намагалися захопити обле­нерго), ми вирішили з’ясувати, що все?таки відбувається на ВАТ «Пресмаш», вирушивши 10 жовтня прямо на завод.  Охоронці підприємства відмовилися пускати кореспондентів всередину, пояснюючи це тим, що відбуваються збори працівників підприємства, а керівництво дало вказівку нікого не пускати. Приблизно через півгодини нам все?таки вдалося потрапити на збори, де ми зрозуміли, що напередодні, 9 жовтня, на підприємстві відбулися збори акціонерів, на яких справді змінилося керівництво. Оскільки екс-директор правління Богдан Пукіш відмовився віддавати новому керівництву печатку та статутні документи, стало зрозуміло, що без конфліктних ситуацій не обійшлося.

Деякі франківські ґлянцеві журнали як блондинки — красиві зовні та пусті всередені Василина Кучерява   Івано-Франківськ — місто провінційне. Однак це не заважає йому мати достатню кількість ґлянцевих журналів. Нові журнали все з’являються і з’являються, хоча достоту так і невідомо, чи потрібні вони івано-франківським читачам? Відтак складається враження, що нові журнали потрібні не читачам, бо журнальної читацької аудиторії доволі мало, а самим власникам для понтів. Потроху стає престижно мати свій журнал. Це як для школяра-першокласника — мобільний телефон найновішої моделі чи для бізнесмена-політика престижне авто.

Підготувала Тетяна СоболикФото Миколи Волкова Редакція газети «Репортер» продовжує приділяти достатньо багато уваги нашим політикам та чиновникам. Хочуть вони того чи ні. Звісно, нас не може не тішити, що вони з негативним чи позитивним захватом читають наші матеріали «Зустрічаємо…». Шкода, що ми ще не доросли до того, аби все це було без образ. Наші політики ніяк не можуть збагнути, що вони публічні люди і так чи інакше мусять перебувати під пильним поглядом преси. Хтось просто на нас ображається, хтось називає нас дальтоніками, а хтось взагалі розказує, що треба фотографувати, а що ні. Якщо так піде далі, то ми матимемо повний список для того, щоб одного разу написати «Зустрічаємо за фобіями та комплексами».Сьогодні ми поговоримо про взуття. Адже воно може багато чого розповісти про характер власника, його охайність, амбітність, почуття стилю, спосіб життя, а також рівень доходів володаря.Що взувають наші посадовці, бізнесмени та політики? Про це нам розкажуть модельєри Григорій Лаврук та Роман Гусак. В останню хвилину Депутат Ікс через поважні причини відмовився давати коментарі і тому нам довелося замінити його. Важко нам прийшлося, можете нам тільки поспівчувати. Однак, врешті-решт, ми знайшли депутата, який погодився нам допомогти. Тож читайте коментарі Депутата Ігрек. Михайло Вишиванюк, депутат обласної радиМодельєри: Надзвичайно модне взуття цього сезону — броуги (черевики з накладками із шкіри, прикрашені дірочками і насічками), правда, важливу роль відіграє догляд за ними. Рекомендують таке взуття чистити одразу після приходу додому, коли шкіра ще тепла, тоді краще лягають креми, і взуття довше служить. Броуги — якнайкраще підходять до класичного костюма.Депутат Ігрек: Більш-менш пристойні капці. Видно, що з доброї шкіри. Скорше за все це взуття підібрала екс-губернаторові особа жіночої статі.

Тетяна Соболик Це таки щось. На останньому засіданні Івано-Франківського виконкому розглядалося питання про затвердження Етичного кодексу посадових осіб. Причому все це робиться з метою забезпечення довіри громади до діяльності виконавчого комітету, посадових осіб місцевого самоврядування.

Чому через «дерев’янків» при владі у людей м’ясо псується… Марія Гаврилюк   Таке в Івано-Франківську побачиш не щодня. У понеділок на кільці Чорновола-Довженка-Петлюри зібралося чимало людей. Не просто зібралися, а вийшли на пішохідний перехід, перекрили рух транспорту і протестували проти відсутності електроенергії у двох будинках — по вулиці Чорновола, 132 та Довженка, 1, вимагаючи зустрічі із міським головою Івано-Франківська чи його заступниками або з кимось, хто відповідає за електропостачання у їхніх будинках.

Микола Волков Осінніми дощовими днями в Івано-Франківську та області ми можемо спостерігати унікальне явище. У дощову погоду місцеві автодорожники, незважаючи ні на що, укладають асфальт.

Микола Волков   22 роки триває, напевне, найдовша спортивна реконструкція в Україні. Катавасії навколо центрального стадіону Прикарпаття стали вже справжньою ганьбою нашого футболу. Але саме цей рік може стати вирішальним як для івано-франківського стадіону «Рух», так і для футбольного клубу «Прикарпаття», який проводить на ньому свої домашні матчі.

Тетяна Соболик В нашому житті є ціла купа людей, з якими ми так чи інакше мусимо перетинатися. Навіть якщо зовсім того не хочемо. Найбільше, що дивує — це те, що постійно виникає запитання, чому люди сидять не на своїх місцях? Або ж, навпаки, надто добре виконують неофіційні вказівки, про які в посадових інструкціях не мовиться ані слова.

Микола Волков Цих людей майже ніхто не бачить. Вони ховаються від усіх, і виходять робити свою справу тільки вночі, а на ранок на стінах будинків з’являються все нові й нові написи. Мова йде про рейтерів та про їхні ґрафіті.