Здається, що рекламні оголошення заполонили місто. Вони всюди — на білбордах, сіті-лайтах, водостічних канавах, деревах, під’їздах. То хто стежить за розміщенням реклами в Івано-Франківську?
Нові повноваження
Дозволи на розміщення зовнішньої реклами в Івано-Франківську донедавна видавало комунальне підприємство «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» (МРІЦ). Після рішення виконкому про його ліквідацію всі повноваження перейшли до «Архітектурно планувального бюро – ІФ» (АПБ), створеного при департаменті містобудування, архітектури та культурної спадщини міськвиконкому.
«Наше підприємство не нове, — пояснює директор АПБ Григорій Качкан. — Архітектурне бюро створили ще у 1970-х, разом з управлінням архітектури. Ми займалися геодезичними роботами, проектуванням забудов, реконструкцією будинків і землевпорядними роботами, а тепер нам додали ще й рекламу».
Заяви про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, їх продовження та зміни тепер розглядатиме виключно АПБ. Його працівники мають контролювати, чи всі дотримуються вимог до реклами, та вимагатимуть усувати порушення, якщо такі є.
Згідно з чиним законодавством, зовнішня реклама — це інформація про особу чи товар, що «розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання та на вуличних меблях, над проїжджою частиною вулиць і доріг». Отже, спотикачі, білборди, сіті-лайти, вивіски, наклеєні на стовпах оголошення — це все зовнішня реклама, тому її розміщення треба погоджувати.
«Після ліквідації МРІЦ нам важко повноцінно працювати у рекламній галузі, – каже Володимир Немашкало, начальник відділу реклами АПБ. — Роботи багато, бо й дозволів багато видали. Тепер треба всі місця обійти, переглянути договори, чи ніхто не порушує правил».
А правил є багато. Наприклад, банери на фасадах будинків можна розміщувати за умови ремонту будівлі до і після встановлення рекламних конструкцій, це має бути прописано в договорі з власником будинку. Усі білборди повинні мати маркування, кому вони належать. Крім того, має бути інформація про номер дозволу, термін його дії та телефон підприємства. За словами Володимира Немашкала, це полегшує пошуки власника, коли реклама порушує законодавство або конструкція встановлена з порушеннями.
«Для прикладу, фундамент білборда має бути закопаний у землю, — пояснює він. — Якщо це технічно неможливо зробити, то потребу влаштування наземного фундаменту необхідно підтвердити висновками відповідних інженерних служб. Крім того, фундамент обов’язково має бути декоративно оформлений: з боків облицювальні камінь або плитка, а зверху — лавка або квітник».
Освітлення рекламних конструкцій — теж обов’язкова умова. Світло не повинно засліплювати пішоходів і водіїв, але мусить бути достатнім для того, щоб інформація на носію була читабельна.
Ще одне болюче питання для Франківська — спотикачі. Виявляється, їх на тротуари виносити можна, але ставити треба лише «за межею пішохідної частини тротуару». Де саме — вже незрозуміло.
«Так, питань є багато, — резюмує директор АПБ Григорій Качкан. — Дайте нам трохи часу, ми проведемо інвентаризацію рекламних конструкцій і вже будемо знати, на чому стоїмо».
Подвійна плата
Начальник муніципальної інспекції з благоустрою Михайло Яцків розповідає, що його працівники акцентують увагу найперше на незаконних вивісках.
«Розміщувати інформаційні вивіски на фасаді, біля входу або у вітрині можна без дозволу, — каже Яцків. — Але при умові, що вона передбачена проектною документацією будинку та погоджена управлінням архітектури виконкому. Якщо ні, то треба паспорт вивіски, який видає АПБ».
Великі рекламні конструкції також не можна розміщувати хаотично. Наприклад, великі щити вздовж дороги можна встановлювати один на 100 метрів, а сіті-лайти — один на 50 м. Пріоритетність під час отримання дозволів на встановлення щитів мають ті, хто вже неподалік має схожі конструкції — тепер такі правила. Дозвіл безкоштовний, а яма під конструкцією — ні. Та це лише віднедавна. З червня підприємцям, які матимуть намір встановити рекламний носій, треба платити вдвічі більше — за користування місцем і за саму землю.
Дохід від реклами ділиться надвоє: 20% залишається для забезпечення роботи Архітектурно планувального бюро, а 80% йде в міський бюджет. Скільки місто отримує за один білборд? Можна порахувати, для цього є спеціальна формула. Площу реклами (18 квадратів) множимо на 1,5 неоподаткованих мінімумів (25,5 грн) і на коефіцієнт зональності, який залежить від місця розташування об’єкта. Наприклад, для вулиці Січових Стрільців він становить 1,2. Отже, за один білборд, розміщений там, щомісяця треба платити місту 550,8 грн.
А в оренду їх здають в середньому за 1000 грн. Три роки тому (свіжішої, на жаль, інформації немає, ще не порахували) у Франківську був 351 білборд.
За нелегальні конструкції їхні власники мали б сплачувати 140 грн штрафу за кожен день самовільного встановлення, але наразі таких у місті немає. Принаймні, офіційно.
Людям бракує площі
Згідно з правилами, зовнішню рекламу заборонено розміщувати на стовпах ліній електропередач, водостічних трубах будинків, архітектурних пам’ятках та елементах вуличного благоустрою. Для розклейки приватних оголошень у місті встановлені спеціальні багатокутні тумби. І все.
«Щоб люди перестали заклеювати під’їзди, біля вхідних дверей будинків ми розмістили спеціальні дошки для оголошень, — каже Руслана Василюк, екс-директор МІУК. — Контролювати розміщення оголошень на парканах ми не можемо».
«Наші працівники вже оштрафували кілька підприємців, які заліплювали своїми оголошеннями зупинки для громадського транспорту, — говорить Михайло Яцків, начальник муніципальної інспекції. — Ми складаємо протоколи, потім передаємо їх на розгляд адміністративної комісії міськвиконкому. Але є проблема — нам треба зафіксувати сам факт поклейки».
Яцків наголошує, що до боротьби з незаконним розміщенням реклами треба залучати й патрульну поліцію. Бо ж не кожен має при собі документи, а встановити особу може лише поліція.
«Муніципальна інспекція — не всесильна, — додає він. — Кличте трохи й поліцію. Пошкодження майна — це адміністративна відповідальність, тому порядок будемо наводити спільними зусиллями».
Як повідомили «Репортеру» у прес-службі патрульної поліції, за самовільне розміщення в невстановлених місцях афішної реклами і приватних оголошень передбачений штраф. Відповідно до ст. 152 КУпАП, для громадян він становить від 340 до 1360 грн, а для підприємців — від 850 до 1700 грн. Проте за цією статтею до відповідальності патрульні ще нікого не притягували.
Тим часом на сайті електронних петицій до міської влади Івано-Франківська з’явилася вимога створити рекламні площі для приватних оголошень і дрібної реклами та штрафувати за розклеювання в інших місцях. Час на підписання петиції ще є, тому цілком можливо, що влада таки дослухається до громади.
Comments are closed.