Прикарпатські науковці розробили методику вимірювання ризиків ожиріння і цукрового діабету

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника реалізує транскордонний проєкт «Персоналізовані підходи для запобігання ожирінню та діабету».

Робота триває у партнерстві з Румунським університетом «Штефан чел Маре». На реалізацію грантового проєкту ЄС скерував майже 330 тисяч євро, з яких кожен з університетів вклав свої кошти у розмірі 10% від суми, пише Ірина Дружук для Укрінформу.

Українські науковці запевняють, що реалізація цього проєкту трішки розвантажить роботу медиків, адже його мета – не лише вивчати, а й запобігати ожирінню та цукровому діабету. Також учені розробили нескладну і комплексну методику скринінгу людей, яку пізніше запропонують для вимірювання ризиків цукрового діабету в Україні та Румунії. Вчені стверджують, що українцям бракує інформації про ці недуги. Адже нині серед причин ожиріння називають не лише неправильне харчування та переїдання, а й навіть забруднене повітря.

НЕІНФЕКЦІЙНА ЕПІДЕМІЯ

Біохіміки Прикарпатського національного університету розповідають, що ідея реалізації проєкту щодо запобігання ожирінню та цукровому діабету виникла у них під час лабораторних досліджень, коли вивчали молекулярні механізми метаболічних порушень та їхні впливи. Тоді вчені ідентифікували ці недуги як критичні для людства в останні 50 років щонайменше.

«Якщо раніше вважали, що цукровий діабет варто контролювати лише через рівень цукру в крові, то тепер на проблему дивляться набагато ширше. Реально проблема полягає в тому, що треба рахувати баланс калорій, які організм споживає і витрачає. Якщо цей баланс порушується, то вживання надлишку калорій може спричинити зайву вагу, якщо замало – вага буде недостатня», – розповідає доктор біологічних наук, завідувач кафедри хімії та біотехнології Прикарпатського національного університету, професор Володимир Лущак.

Попри це у світі досі не існує єдиної формули, за якою визначають початок ожиріння. Для кожної людини показник критичної ваги має обраховуватись індивідуально, з урахуванням її віку, зросту, статі, рівню глюкози в крові й навіть артеріального тиску. Втім чи не найголовнішим тут є показник наявності внутрішнього жиру, або як його називають науковці – вісцелярного. Якщо раніше його вважали нешкідливим для організму, то сьогодні надлишок цього жиру називають тривожним сигналом.

«Функція вісцелярного жиру – захистити внутрішні органи від ударів та інших зовнішніх впливів. Вважали, що цей запасний жир є пасивним і не відіграє жодної функціональної ролі в організмі, окрім механічного захисту. Але нещодавно з’ясували, що саме цей жир є фізіологічно активним. Якщо у дітей кількість жирових клітин може збільшуватись, то в дорослому організмі цього немає. Тут жирова клітина може збільшуватися в об’ємі до 10 разів. Більше того, виявилось, що коли ці жирові клітини стають великими, то починають утворювати запальні речовини, які потрапляють у кров і починають провокувати в організмі системні запалення. І тут починається велика проблема», – запевняє Володимир Лущак.

Жирові клітини, каже професор, можуть спричинити запалення будь-якого органа.

«Найбільш відоме – запалення клітин у підшлунковій залозі, які продукують інсулін. Вони дуже чутливі до запального процесу, а тому відмирають. Тоді в організмі зменшується рівень інсуліну і розвивається цукровий діабет першого рівня», – зазначає Володимир Лущак.

Далі, каже професор, сценарій може розвиватися ще гірше. Коли чутливість різних клітин до інсуліну знижується, можна вже очікувати діабет другого рівня та навіть атеросклероз (хронічне запальне ураження середніх і великих артерій, пов’язане з порушенням обміну жирів, – авт.). Єдиний вихід – постійно контролювати власну вагу, активно рухатись, не переїдати й пам’ятати про здорове харчування.

«Розумієте, запасна глюкоза у формі глікогену має бути в печінці, жир – у жировій тканині. Організм їх запасає, але не має бути їх надлишку», – пояснює науковець і додає, що окрім діабету – наслідками зайвої ваги є ще проблеми з очима, мозком, серцево-судинні захворювання та поява холестеринових бляшок у кровоносних судинах.

«Ми сьогодні хочемо говорити про баланс харчування – скільки ти з’їв, стільки маєш і «спалити». Якщо людина мало рухається, буде збільшуватись загальна кількість отого внутрішнього жиру», – додає професор і наводить приклад басейну, в який наливають воду. Каже, якщо воду певний час не зливати, вона вийде за визначений рівень так само, як може вийти за здорову межу об’єм жирових клітин в організмі. І тоді людина не лише набирає вагу, а й починає хворіти.

Загалом, каже Володимир Лущак, ожиріння та діабет – це майже близнюки, бо вони найближчі один до одного і майже завше поряд. Натомість, сьогодні вчені запевняють, що ожирінню, як і цукровому діабету, можна не лише запобігти, а й поступово лікувати. Запевняють, це можливо, коли вражених клітин, що виробляють інсулін, буде менше як 30%. У іншому випадку процеси стають незворотними.

ЗАБРУДНЕНЕ ПОВІТРЯ

На думку вчених, найбільш небезпечним для людей є споживання сиропу з кукурудзи, який має високий вміст фруктози. Не менш шкідливими є продукти з високим вмістом крохмалю. Проте запалення в організмі, кажуть, можуть спричинити ще й зовнішні фактори, пов’язані з навколишнім середовищем. Саме тому науковці Прикарпатського університету вирішили провести скринінг, або вимірювання ризиків розвитку цукрового діабету в мешканців прикарпатського міста Бурштин та сіл Пійло, Тисменичани і Стецева.

«Ми не робили спеціального обстеження, але знаємо, що Бурштин – місто, яке забруднене через роботу ТЕЦ. Село Пійло розташоване біля Калуської промзони, що теж впливає на його екологічний стан. Коли працює нафтопереробний у Надвірній, село Тисменичани теж відчуває зміни в повітрі. Оце забруднення в атмосфері впливає не лише на імунну систему людей. Розумієте, вільні радикали, рівень яких зростає під дією забруднювачів довкілля, вбивають клітини підшлункової залози – і виникає пошкодження інсулінового регуляторного шляху. Тобто забруднене повітря провокує ожиріння, і відповідно, цукровий діабет», – говорить Володимир Лущак.

Для вимірювання ризиків ожиріння та цукрового діабету прикарпатські науковці вже придбали необхідну апаратуру та мобільну клініку «Здоров’я на колесах». У їхньому арсеналі є й спеціальні ваги, які визначають вісім показників, і навіть прилад для вимірювання шкірної складки. Усі дослідження планують зробити влітку та восени, аби визначити, скільки ж українців входять у групи ризику і як їм допомогти. Наразі відомо, що на Прикарпатті 45% людей мають надлишкову вагу, а 4% – крайнє ожиріння. Вчені припускають, що ці цифри можуть зростати.

Якщо раніше в селі люди були здоровіші, бо більше працювали фізично, констатує професор, то сьогодні про цю особливість варто забувати. Межі між життям у місті й у селі поступово стираються і стають непомітними.

«Село змінюється дуже сильно. Якщо там колись оброблявся кожний клаптик землі так, що часом не було де встромити цибулю-часник, то тепер багато є садиб, біля яких просто росте трава. Зникла потреба рухатись – копати і сапати город чи збирати колорадських жуків. Сьогодні людям не треба виживати, а тому вони менше працюють біля землі, але й більше скаржаться. Так, містяни в плані рухливості поки що пасуть задніх, але й у селі батьки тепер часто “відкуповуються” від дітей ґаджетами замість того, аби пограти з ними у футбол, побігати чи погуляти. Багато дітей у селі сьогодні теж сидять у телефонах і комп’ютерах. Реально рухливість зменшилась», – констатує Володимир Лущак.

МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ

Аби не набрати зайвої ваги, на думку учених, треба не лише правильно харчуватись і більше рухатись, а й постійно тримати свою вагу на контролі. Міжнародний проєкт дозволив науковцям навчити лікарів користуватись необхідними приладами для скринінгу пацієнтів і більше їх інформувати про недуги людства. І тут, кажуть вчені, всі змінюють звичні для нас акценти. Важливо, аби лікарі не лише рятували хворих від ожиріння, а й робили все можливе, аби застерегти людей від цієї недуги. Запобігання ожирінню та цукровому діабету має стати пріоритетним у роботі сімейних лікарів.

«Раніше надлишкову вагу, підвищений тиск та високий рівень глюкози в крові, ожиріння різних ступенів називали патологічним станом. Нині цей комплекс недуг визнано метаболічним синдромом. Ми його досліджуємо на нашій кафедрі, моделюємо на мишах і на дрозофілах. Наприклад, зараз ми годуємо мишей тим, що люди споживають у кафетеріях – твердий сир, ковбаса, чипси. І миші набирають вагу», – констатує Володимир Лущак.

За його словами, такі спостереження допомагають науковцям зрозуміти біологічні зміни в організмі на клітинному рівні й знайти механізми впливу на них. Своїми результатами вони діляться з лікарями та освітянами у школах і вишах.

«Наголошую, наша мета в реалізації проєкту – не лікувати, а бити у дзвони, звернути увагу людей на ті проблеми, які можна обминути. Ми провели опитування й виявили, що у людей є брак інформації про це, а тому ми сьогодні працюємо з лікарями, виготовили і будемо розповсюджувати спеціальні інформаційні буклети для дорослих, підлітків і дітей, щоб люди користувались нашими порадами і були здоровими», – говорить Володимир Лущак.

ЇЖА МАЄ БУТИ КОРИСНОЮ І ПОДОБАТИСЬ

Поки професор показує, як працюють вимірювальні прилади і вираховується ризик розвитку цукрового діабету, ми запитуємо у нього про правильне харчування. Володимир Лущак зізнається, сімейні лікарі теж активно цим цікавляться під час їхніх тренінгів.

«Найперше, треба обмежити фаст-фуди, вуличну їжу. Вона, зазвичай, є з надлишком цукру, крохмалю і гідрогенізованих жирів, що завдають багато шкоди організму. Споживання цукру і фруктози треба зменшувати, а натомість збільшувати споживання продуктів, які мають багато клітковини. Це так звана груба їжа – овочі, фрукти, зелень, гриби. В нашому організмі є більше клітин бактерій, ніж наших. Ми носимо в собі зо два кілограми бактерій у кишково-шлунковому тракті, й їм треба давати субстрат, до якого вони можуть чіплятись і використовувати, а це – мікроволокна целюлози, клітковини, волокна з грибів. Тоді ці бактерії можуть продукувати речовини, які нам потрібні. Зокрема, вітаміни та мікроелементи», – стверджує Володимир Лущак.

– Добре, але ж діти люблять солодощі. То їх треба повністю заборонити?

– Найкраще дітям пояснювати про їх шкідливість. Вони мають розуміти, що зайвий жир треба спалювати руханкою, а в них це добре виходить. Заборонами точно нічого не змінимо. Підліткам треба пояснювати про шкідливість усіляких бургерів і солодких газованих вод. Так, раз на місяць можна спробувати перепічку. Проблема лежить у їх систематичному вживанні. Чим замінити? Грубою їжею. Картоплею в лушпинні, бо тоді там є калій. Гречкою, квасолею, а ще краще овочами – буряком, капустою та іншими. Я раджу їсти так звані «бур’яни» – рослини, які ми, практично, не споживаємо, але які корисні. До прикладу, люцерна, яка може повністю замінити гарнір. Петрушку можна вживати жменями. Я нещодавно спробував листки чорної редьки, червоного буряка. Популярна тема – мікрозелень. Так, смакові вподобання мають підбиратись індивідуально. Їжа повинна бути корисною, а способи її приготування такими, щоб вона була смачною і подобалась.

– Аби не набрати зайвої ваги, дорослі часто вдаються до голодування. Обмеження в їжі є корисним?

– Багато людей хочуть раптово скинути вагу. Для цього є чимало способів. За місяць можна скинути два кілограми, але потім одразу набрати ще три. Швидке схуднення відбувається за рахунок зменшення вмісту води в організмі й спалювання білків, тоді як треба спалити жир. Тут має бути індивідуальний підхід. Варто підрахувати баланс того, що ви споживаєте. Якщо за калорійністю споживання їжі скинути до 30%, то зниження ваги буде делікатним і є шанс, що жир спалиться. Харчування через день – жорстка дієта, яку радять лише важким хворим. Ми перевірили це на мишах – і вона працює найкраще. Таке обмеження має буде збалансованим. Легший підхід – обмеження в харчуванні на 16 годин. Як це працює? Якщо останній прийом їжі був о 18 годині, тоді наступний треба планувати на 10-ту ранку. Тепер багато людей не ходять на роботу і цей спосіб можуть собі запровадити, бо він легший. Економити можна на калоріях, але не на вітамінах і мікроелементах.

– Але ж вітаміни можна добрати з препаратів, якщо їх недостатньо.

– Вітаміни найкраще отримувати з їжі. Так, із вітаміном «Д» у нас є трішки проблеми. Тут раджу вживати морську рибу. Якщо ж цей вітамін отримувати з препаратів, то важливо, щоб ті тисячі мікроодиниць вітаміну D отримувати без кальцію. Інакше ним можна перенаситити організм, і це зашкодить.

– Тепер є засоби, які покращують метаболізм у старших людей. Чи варто використовувати різноманітні харчові добавки для покращення травлення?

– Їх є дуже багато в природі. Візьмемо ту саму люцерну. У ній є цінні вітаміни і мікроволокна. З неї можна робити ці харчові добавки. Якщо хтось не може їсти свіжими трави, їх можна запарити окропом. Тоді й вітаміни зберігаються, і споживання стає легшим. Є величезна група ферментованої їжі. Йдеться про квашені овочі. Втім, ми звикли їх квасити з сіллю, а можна й без неї. Раніше так квасили буряк. У такий спосіб утворюються корисні для кишково-шлункового тракту бактерії.

– А що каже наука про обмеження споживання м’яса?

– Скажу вам як біолог: для дітей це протипоказано. Поки людина не увійшла у дітородний вік, це неприйнятно. В організмі має бути тваринний білок. Коли людина худне, в їжі теж має бути білок. Важливо споживати боби – квасолю, горох, сочевицю , бо там теж є білок. Є люди, які відмовляються від тваринного м’яса з точки зору гуманності, бо тварину для цього вбивають. Але ж є молоко, яйця, м’який сир. Сьогодні ми маємо величезну перевагу перед багатьма західними країнами, бо маємо можливість споживати натуральну їжу і бути здоровими.