Море, історія, лаванда. Рив’єра змушує хоч на тиждень забути про все

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Лагідне сонце Середземномор’я, блакитна вода, смачна їжа й історичні міста: це не може не вабити. Від французького Лазурового берега, через Прованс, до італійської Рив’єри – за понад тиждень вдається побачити багато, якщо бути організованим і мобільним.

Звісно, війна не покидає тебе навіть за кордоном. Наздоганяє у новинах і в постійному відчутті несправедливості через споглядання життя, яке нам зараз недоступне.

З ботанічного саду Еза можна побачити гарну панораму

Від лимонів до казино

Лазуровий берег Франції – назва прибережної смуги курортів у регіоні «Прованс-Альпи-Лазуровий берег». Його популярність зросла у першій половині ХХ століття, коли на узбережжі почали відпочивати французькі й американські заможні туристи, а письменники, наприклад Френсіс Скотт Фітджеральд, оспівали його в своїх творах.

Як і тоді, зараз Лазуровий берег є скоріше курортом для багатих. Звісно, можна й бюджетно. Але цей досвід точно не включатиме казино в Монако та вечірки у Сен-Тропе.

Читайте: Активність, культура і гарні фото. Сім місць, куди поїхати з Франківська цього літа

Все ж «простий» відпочинок на Французькій Рив’єрі нічим не гірший. Крім моря, яке тут дійсно має яскраво блакитний колір, цей регіон – просто насолода для очей.

Столиця Рив’єри Ніцца – дуже акуратне місто з типово французькими проспектами й симетричними будинками у пастельних кольорах. Ранок тут варто розпочинати як місцеві: з кавою і круасаном. І обов’язково – в одному з кафе, де всі столики і стільчики повернуті до вулиці, щоб спостерігати за перехожими. Це французька версія «дольче фар ньєнте» – неспішний сніданок, некваплива розмова, коли місто лише починає день.

Вулиці найдавнішого району – Старої Ніцци – частково нагадують Італію. Тут кольорові будинки розміщені майже впритул один до одного, а у вікнах сушиться білизна. Річ у тому, що весь регіон теперішнього Лазурового берега колись належав Савойському королівству, тобто італійцям. Лише у 1860 році регіон остаточно приєднався до Франції. Але італійський вплив тут досі відчутний – у культурі, кухні й назвах вулиць.

Ще більш «італійсько-французький» досвід – у містечку Ментон. Це остання зупинка перед кордоном з Італією. Це місто ботанічних садів і парків також відоме своїм Фестивалем лимонів, який щороку проводять у лютому. Завдяки морю і горам тут сформувався особливий клімат, тож цитрусових тут теж – море.

Ментон називають “дитям Франції й Італії” – через поєднання архітектури обох країн

А, напевно, найвідоміший на узбережжі ботанічний сад – у селі Ез, за пів години їзди від Ніцци.

Там, на кручах скель, відкривається гарний краєвид на море, зелень і екзотичні кактуси. Сам парк не дуже великий, а середньовічні вулички Еза влітку переповнені туристами – краще сюди їхати в несезон. Добиратися з Ніцци зручніше автобусом, бо залізнична станція – за 40 хвилин підйому з набережної на гору.

Крім лимонів і садів, не варто забувати, чим ще славиться Лазуровий берег. Канни, місце проведення знаменитого кінофестивалю, а також інших подій світого рівня, розташоване в інший бік від Ментона. Там небагато визначних місць: той самий кінотеатр, набережна Круазетт, багаті готелі й ресторани.

Так само сумнівне задоволення й від відвідин Монако – мікродержави на узбережжі. Тут усе акуратно, красиво і… порожньо. Життя бурлить ввечері у казино, куди стікаються заможні туристи звідусіль. Але пересічним гостям тут не буде, на що тратити час.

Лаванда, Прованс
Плато Валенсоль – найвідоміше місце, куди їдуть, щоб побачити лавандові поля

Старі міста і лаванда Провансу

А з Рив’єри відправляємось автобусом в іншу відому частину півдня Франції – Прованс. А саме – у містечко Екс-ан-Прованс, одне з найстаріших у країні. Його заснували ще далеко до нашої ери, а розквіту воно зазнало уже за римських часів. Причина цікавості римлян до цієї території – термальні води, які й дали назву місту («екс» – від латинського aquae, тобто «води»).

Зараз це місто зі 150 тисячами мешканців є своєрідною культурною столицею регіону. Для туристів воно цікаве у першу чергу через близькість до лавандових полів. Адже за годину-дві їзди машиною тут можна дістатися до плато Валансоль, клімат і ґрунти якого є дуже сприятливими для вирощування лаванди. Хто не має авто, то мусить замовляти екскурсію від турфірм або туристичного офісу – автобуси туди майже не ходять. Ціна поїздки на півдня – від 80 євро.

Але і в самому Екс-ан-Провансі є що побачити. Тут відчувається справді французьке місто, без космополітичних акцентів Рив’єри, але з південним колоритом. Красиві старі будинки в золотисно-коричневих кольорах, багато фонтанів і маленьких площ, і все – під тінню високих платанів. Тут навіть спека переноситься легше, хоч моря поруч немає, – причина у вітрі містраль та особливому кліматі.

Нам пощастило побувати у місті напередодні свята Івана Хрестителя 24 червня.

Тут його святкують серйозно, а традиція сягає ще язичницьких часів і трохи перекликається з нашим Івана Купала. Спочатку – симфонічний концерт на площі, потім – урочиста хода до пам’ятника королю Рене. Там уже всі охочі можуть подивитися концерт з традиційними провансальськими танцями.

З настанням темряви публіка із запаленими смолоскипами в руках йде до іншої площі, де вже готовий хмиз для величезного вогнища. Після урочистих промов французькою та провансальською мовами, благословіння священника, процесія запалює велике багаття. Далі – традиційні провансальські танці «балєті» навколо вогню, які триватимуть далеко за північ.

Прованс

Читайте: Традиційна гостинність під російськими обстрілами. Як нині живе і бореться Одеса

Прованс

Але столицею і найбільшим містом регіону (а також другим за величиною містом Франції після Парижа) є Марсель. Великий порт на березі Середземного моря, він давно є французькими воротами до Близького Сходу та Африки. Через це тут дуже багато мігрантів, а орієнтальні мотиви видно всюди: в ароматах їжі на вулиці, архітектурі будинків, мові перехожих.

Марсель, Прованс
Найкращий краєвид на Марсель – від базиліки Нотр-Дам де ля Ґард

На жаль, місто має погану репутацію і вважається одним із найнебезпечніших у Європі. Тому в деякі райони туристам не варто заходити та й у центрі – вважати на речі й не гуляти до ночі.

Але у Марселі є на що подивитися. Місцеві базиліки поєднують в інтер’єрі та екстер’єрі романську, візантійську й готичну архітектуру, а на центральних бульварах – будинки з кованими балконами, зовсім як у Парижі. Саме це поєднання Франції і Сходу робить Марсель не схожим на будь-яке інше місто.

Гори Лігурії й генуезька велич

Вигідні ціни на квитки з Генуї стали причиною продовжити подорож ще на Італійську Рив’єру. Вона розташована в регіоні Лігурія, який починається вже за французьким кордоном. Одразу на італійській стороні пейзаж міняється: зелені вершини височіють прямо над трасою, майже підступаючи до моря.

Взагалі Лігурія – дуже гористий регіон, тут Альпи зустрічаються з Апеннінами, а міста й селища тісняться на скелях над водою. Саме це створило мальовничу картинку відомого курорту Чинкве-Терре.

Але ми прямуємо до столиці регіону Генуї, колись могутнього міста-держави.

Вона теж тримається на високих пагорбах, тому, щоб добратися від порту і старого міста до заможних кварталів на верхніх рівнях міста, треба подолати десятки сходів або крутих підйомів.

Площа Фераррі – головна в Генуї – не має стосунку до відомої марки автомобілів

Генуя – великий порт, тому мігрантів, які приїжджають на заробітки, тут теж достатньо. А от туристів якось на диво мало, бо місто дуже гарне.

Трохи більш хаотична та емоційніша, ніж Франція, Італія говорить голосніше, одягається викличніше і будинки розмальовує яскравіше. Все ж країна історично дуже різна, тож умовний лігурієць суттєво відрізнятиметься зовні й за менталітетом, наприклад, від сицилійця.

Читайте: Неаполь з характером. Що побачити в місті піци та футболу і в його околицях (ФОТО)

Колишнє заможне минуле вплинуло на те, що в Генуї є десятки палаццо, які колись належали місцевим аристократам, церкви й каплиці, переповнені розкішним живописом і позолотою, й широкі помпезні площі.

Традиційні лігурійські страви – соус песто, який готують з базиліку, та випічка фокачча. А вечори тут проводять з розмовами на терасах ресторанів і кафе, за бокалом вина чи коктейля апероль шприц і закусками.

Камольї – одне з багатьох різнобарвних містечок на узбережжі Лігурійського моря

А от ранок можна організувати по-іншому: поїхати поїздом в одне з містечок на узбережжі. Наприклад, Камольї, за пів години в дорозі від Генуї. Яскраві фасади симетричних будинків над чистим прозорим морем з одного боку, а зелені пагорби – з іншого, створюють неповторну картинку. Тут розумієш, чому час в таких місцях тече по-іншому й спішити нікуди не хочеться. Бо поряд з такою природою і архітектурою про всі турботи світу ніби забуваєш. Аж до миті, коли треба повертатися додому.

Авторка: Ольга Романська

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

піндус баб'юк
Едельвейси Горгани Рейс_09
гулій 12
ОСТАННІ НОВИНИ
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
На війні загинув надвірнянець Богдан Малюза
ез
Море, історія, лаванда. Рив’єра змушує хоч на тиждень забути про все
ветерани
Ветерани Прикарпаття - серед призерів відбору «Ігор Ветеранів 2026»
Ветерани Вінтонів (30)
У Франківську стартує аукціон картин, які ветерани намалювали на Говерлі для Данилка Вінтоніва (ФОТО)
вітер
Прикарпатців попереджають про сильний вітер сьогодні й завтра
порушник
У Франківську патрульні зупинили 17-річного водія
ліс
На Калущині третю добу гасять лісову пожежу
виправна колонія
На Прикарпатті судитимуть екскерівника філії при виправній колонії
741285089_1011449278481072_402706256462281730_n
Ремонт Тисменицької траси: дорожники оновлюють покриття на виїзді з Івано-Франківська
741285089_2078054593106533_2677164315273028394_n
Переховувала сина-дезертира вдома: прикарпатку підозрюють в отриманні 800 тисяч грн виплат за безвісти зниклого
739309475_1830319625072974_840572903176067120_n
Військового Віталія Базіва зі Старого Лисця відзначили двома державними нагородами
738843078_1709622690183462_6571364373375415378_n
Полігон відходів у Скобичівці вимагають привести до ладу через суд
Прокрутка до верху