Рівно на 5 з половиною годин Івано-Франківськ поринув у далеке минуле. У ті часи, коли навіть міста Станиславова на цих землях ще не було. Це Середньовіччя — епоха лицарства та поклоніння Прекрасним Дамам. Відродити її вирішили на фестивалі військової та культурної реконструкції мужніми поєдинками, піснями і танцями, характерними для тієї епохи. Не обійшлося й без веселих блазнів. Колись вони розважали лише аристократів. На фестивалі “Живе Сереньовіччя” — кожного гостя. Костюми учасники фесту виготовили здебільшого власноруч. Навіть важкі металеві лати — чимало відважних юнаків, які їх одягають, володіють ковальською майстерністю. Продемонстрували її на історичній кузні. Неабияким видовищем став масовий лицарський бій. За честь ордену змагалися іванофранківці, волиняни, львів’яни та закарпатці.
На цьому воїні — обладунки, характерні для німецьких лицарів 13-14 століть. Історичним фехтуванням їх носій — Денис, який приїхав на фестиваль з Рахова, займається уже 5 років. Справжніх фанатів сивої давнини наразі небагато — у єдиному на Прикарпатті військово-історичному клубі «Чортополох» — близько 2-х десятків прихильних. Четверо з них – дівчата. У реальному житті Дана — студентка. А у “далекому минулому”, яке повернулося завдяки фестивалю — вправна лучниця. За це стрілецьке знаряддя, каже дівчина, взялася не так давно. Сила натягу тятиви у деяких луках — до 20 кілограмів. У турнірі лучників вправлялися геть усі охочі. Покуштували й страв, приготованих просто неба за старовинними рецептами. Середньовічна кухня багата на поживні інгредієнти. Ними й тамували голод в очікуванні обіцяного шоу від театру вогню.
Comments are closed.