Газета Соціум

Родимки вимагають уваги. Де та як в Івано-Франківську можна попередити рак шкіри

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Днями Івано-Франківськ долучився до тижня меланоми – в усіх охочих перевіряли родимки. Черги вишикувалися немалі, бо ж у самому центрі міста та ще й безкоштовно. Та медики кажуть – таких акцій недостатньо, кожен утвір на шкірі може мати свою історію і наслідки.

На власній шкірі

Хірург івано-франківської обласної лікарні Володимир Яновський має на тілі та обличчі нетипово багато родимок. Тож не лише теоретично, а й на практиці знає все про меланому та як їй запобігти.

«Родимки є в кожної людини, навіть з малого віку. Це не є щось страшне, що конче потрібно видаляти. Вони свідчать про підвищення продукування меланіну та й усе. В когось їх менше, в когось – більше, – розповідає Яновський. – Якщо немає збоїв, то їх кількість значно не росте».

Каже, насторогу мають викликати великі родимки, чи ті, що починають раптово збіль-шуватися в розмірах, змінювати форму чи колір. Також б’ють на сполох, якщо родимка часто травмується.

«Пам’ятаю, в школі мені було не зрозуміло, чому в мене на обличчі родимки є, а в інших – немає. Але ніколи не комплексував з того, – говорить Володимир Яновський. – А от мій син має на обличчі 5-6 родимок, то він запитує: чому вони в мене є, мені не подобається і я їх не хочу. Думаю, йому в другому класі ще рано таким перейматися. В мене було їх ще більше. Але родимок п’ять чи шість я забрав – на обличчі випуклі родимки постійно травмувалися під час гоління. Видалили їх колеги по роботі, відправили на гістологію – аналіз із виявлення злоякісних пухлин показав, що все нормально».

Розповідає, що нові родимки впродовж життя можуть виникати при зміні гормонального фону – під час статевого дозрівання, вагітності. Також це можна спровокувати надмірним засмаганням.

До теми: Живемо, боремося. Юрій Федоришин вже два роки долає рак легень четвертої стадії

А от у старшому віці надмірна кількість родимок може стати сигналом гормонального збою. Тоді варто звернутися до ендокринолога, аби виявити чи виключити такий збій в організмі. До Володимира Яновського часто звертаються колеги чи їхні родичі – аби подивився, порадив. Каже, за пот­ребою направляє їх до шкірдиспансеру, де родимку перевірять фахівці з дерматоскопом. Або ж, коли є проблеми чи настороги, можна звернутися в онкоцентр.

Краще перестрахуватися

Світлана Романчук, заступниця головного лікаря обласного шкірно-венерологічного диспансеру, каже, нині люди не ставляться насторожено до родимок і змін на шкірі. Особливо це стосується мешканців сіл і гірських територій.

«Люди не звертають увагу на утвори чи висипання, а щоб пройшло, застосовують народні методи – прикладають молоко, настоянки з трав. Тому буває, що новоутвір на шкірі дуже запущений, – говорить Романчук. – Прийшла до нас жінка без половини брови, в неї вже почала руйнуватися кісткова тканина. Це сталося за три роки, поки вони вдома щось самі прикладали. А якби прийшла вчасно, це можна було попередити. Ми направили жінку в онкодиспансер, там її прооперували. У неї все гаразд, але дефект на шкірі залишився великий і його вже не забереш».

Радить не захоплюватися домашніми методами і не купувати різні засоби за порадою аптекарів. Адже це може спровокувати розвиток раку шкіри.

«Усі думають, що суперчистотіл, який продають в аптеках, – натуральний засіб. Але це хімічна сполука. Якщо її нанести на родимку, можна спровокувати переродження у злоякісний процес, – розповідає Світлана Романчук. – Висікати родимки треба холодним скальпелем і обов’язково з гістологією. Якщо гістологія показує меланому, то операцію роблять ще раз і забирають навколишні краї, вирішують, чи потрібна додаткова терапія».

Каже, згідно з медреформою, нині люди мали б звертатися до терапевтів чи сімейних лікарів. Та все ж радить йти одразу до фахівців шкірдиспансеру, які мають і обладнання, і досвід.

«У нас усі дерматологи дивляться пацієнтів дерматоскопом – спеціальним ручним мік­роскопом, що дозволяє у багатократному збільшенні подивитися на утвір, – говорить Романчук. – Є критерії, за якими ми можемо сказати, чи утвір добрий чи злоякісний. Терапевти ж не мають ні приладів, ні суттєвого досвіду».

Каже, в центрі міста пацієнтів було багато, але в диспансері їх чекають не три дні, а щодня. Там людину оглянуть, розкажуть, як потрібно спостерігати й коли звернутися. А фото після обстеження може зберігати як лікар, так і пацієнт. За фото можна порівняти, чи є динаміка.

До теми: Без права на слабкість. Як живеться лікарям, що допомагають онкохворим боротися за життя

«Варто звертати увагу не лише на родимки, а на будь-які утвори на шкірі – рани, які довго не заживають, висипку чи навіть плямку, яка сама собою не сходить, – розповідає Світлана Романчук. – Навіть якщо немає утворів, а шкіра зудить – треба звернутися до лікаря, бо щось точно не так. Прояви на шкірі – це дзеркало внутрішніх органів, і кваліфікований дерматолог вміє їх правильно діагностувати. Новоутвір не має викликати жодних відчуттів, якщо щось відчуваєте – одразу до лікаря».

Не лише меланома

Лікарка- дерматокосметолог Олена Арутюнова каже, що варто говорити не лише про меланому, а й про рак шкіри загалом. Бо люди не завжди розуміють, яку загрозу несе новоутвоення на шкірі. Базаліома, наприклад, не дає метастазів, але небезпечна тим, що проростає в інші органи. А її наслідком може бути руйнування кісток черепа, тромбоз судин мозкових оболонок і навіть смерть.

Усе, що з’явилося на шкірі, потребує обстеження. З тим треба йти не до косметолога, а до дерматоонколога чи дерматолога.

«Переродження можуть спровокувати хімічні пілінги, ін’єкційні процедури, лазерні шліфовки і лазерні епіляції, – говорить Олена Арутюнова. – Потрібно приділяти увагу і пігментним плямам. Актинічний кератоз – доброякісне новоутворення шкіри, що локалізується переважно на відкритих ділянках шкірного покриву у літніх людей і є передраковим станом. І коли пацієнт просить відбілити такі плями, то в салонах беруться за агресивні хімічні пілінги – хто чим і як вміє. А це лише шкодить».

Каже, люди роками живуть з патологіями і доводять до крайнощів. Розповідає про пацієнтку, в якої базаліома пошкодила носову пластину. Вона жила з цим 16 років і не знала, що це небезпечно, обробляла її йодом чи хтощо порекомендує.

«Окрема історія – пацієнти косметологічних салонів. Будь-які втручання, що пошкоджують цілісність шкіри, можуть бути лише після консультації дерматолога, – говорить Арутюнова. – Людина приходить в салон видалити новоутвоення, довіряє. А ставлення таке: клієнт хоче – робимо. Беруться видаляти лазерами, які лише спалюють тканину. Я бачу рубці після видалення, але пацієнти не знають, яке було утворення, про патогістологічне дослідження навіть не чули. І таких випадків багато».

Арутюнова пояснює, що будь-яке видалення новоутворень має здійснюватися в спеціалізованих медичних закладах, де є угода з патогістологічною лабораторією. Бо жоден дерматоскоп не визначить, які клітини – атипові. Він лише зорієнтовує: критична ситуація чи можна прийти на огляд згодом, чи краще видалити одразу. Новоутворення важливо видаляти повністю, тому що часткова ліквідація – це травма, яка може запустити переродження в злоякісну форму.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.