Ірина Микитюк вже рік як впроваджує корисні звички у своє життя. Жінка навчилася економити гроші, піклуватися про власне здоров’я та навколишнє середовище. Своїм секретом поділилася і з «Репортером».
Пані Ірина запрошує на кухню, звідки власне й почала економити та впроваджувати екологічний спосіб життя.
«Мене завжди це цікавило, – каже Ірина Микитюк. – Це такий європейський спосіб мислення. Ми ж ідемо в Європу? Але мені здається, що наші люди ще не звикли думати, аби щось зберегти».
До зміни способу життя Ірину підштовхнула і економічна ситуація в країні. Жінка зізнається, що родині було скрутно сплачувати комунальні послуги, тож вона шукала, як зменшити ці витрати. І знайшла. Познайомилася з міжнародною програмою «Стале домогосподарство» і за рік стала вправною, економною господинею.
Вода.
«В Америці вода використовується 6-7 раз, у нас це одноразовий продукт, – каже пані Ірина. – Тому, коли я випускаю з крана воду, то намагаюся кожну краплинку зберегти, бо це питна вода, якої на планеті зараз мало. На жаль, не всі люди це усвідомлюють».
У пані Ірини є мрія – зробити так, аби воду з крана можна було використовувати повторно. Наприклад, воду, якою родина вмивається, можна було б використати у зливному бачку. Як саме це зробити, вона ще не знає.
«Я цікавилася цим питанням, – каже жінка. – За кордоном є такі будинки, де повністю вся вода використовується, навіть дощова, циркулює по колу, тому це зробити реально».
Однак і без технічних хитростей родина вже рік використовує спожиту воду двічі.
«Ми вмиваємося і чистим зуби зранку над великим тазом, – розповідає пані Ірина, – а потім цю ж воду зливаємо в унітаз».
Зізнається, спочатку було важко. Діти не хотіли змінювати звичок, а чоловік тим більше. Нині вже звикли.
Родина скоротили витрати води й за рахунок посудомийної машини. Придбали і не шкодують, адже машина бере значно менше води, аніж миття посуду під краном.
«Коли ти вмикаєш гарячу воду, то потрібен ще час, аби котел підігрів воду, – говорить пані Ірина. – За хвилину з крану витікає 3 л води. А один цикл у посудомийці бере 10 л».
Пере пані Ірина двічі на тиждень, коли вже назбирається вдосталь речей, аби пральна машина була повна.
Минув рік, Ірина побачила, що родина стала використовувати щомісяця на 3-4 куби води менше. За рік зекономили приблизно 36 кубів…
Сміття. У родині Микитюків його сортують. Усе окремо: пластик, папір, органічні відходи.
«Пластикові пляшки ми скручуємо, аби займали менше місця, – каже пані Ірина. – Папір здаємо – в сусідньому будинку є збір макулатури. А органічні відходи вивозимо до мами на дачу. Там скидаємо все у діжку, воно переробляється, компостується, виходить хороше добриво».
Такими нехитрими способами родина Микитюків зменшує кількість сміття, і не в баку, а на звалищі. Пані Ірина думає про повітря, яким у майбутньому дихатимуть її діти, онуки, правнуки.
«Вони будуть жити на цій землі, – говорить жінка, – і дихати тим повітрям. І про це потрібно думати кожній людині, бо жити лише сьогоднішнім днем – не можна».
Електроенергія. Пані Ірина запрошує у кімнату. Перше, що показує, – це балкон. Від підлоги до стелі – скло. Робили так з однією метою – аби використовувати більше природного освітлення. Користуються точковим освітленням – маленькими лампами, що вмонтовані у стелю, LED-лампами, які, правда, довше розгораються, але потім дають сильне світло і дуже економні. Люстрою майже не користуються, хіба як є гості.
«Ми використовували дуже багато електроенергії бездумно, – вважає Ірина Микитюк. – А за цей рік ми почали більше думати, більше усвідомлювати, що робимо. Раніше могли стояти три зарядки від телефонів, підключені в мережу, а телефонів там не було. Здається, мінімум, але електроенергії споживає багато».
У дитячій кімнаті теж економні лампи. Штор на вікнах нема принципово.
За цей час родина позбулася мікрохвильової пічки. І шкідливо, і зайву електрику тягне.
«Ми помітили, що тепер за електроенергію платимо на 40 грн. менше щомісяця, – каже пані Ірина. – Я порахувала, то це виходить до 500 грн. на рік. І економимо на простих речах – просто все, чим не користуємося, вимикаємо з мережі».
Газ. У квартирі автономне опалення – стоїть газовий котел. Але увімкнули його лише на днях. Оптимальна температура для сім’ї – 18-24 градуси.
«Діти звикли до такої температури, – говорить пані Ірина. – Ми раніше жили у батьків, там підлога дерев’яна була, тому вони комфортно почуваються при температурі 18 градусів. Та це ще й здорово».
Біля плити жінка тепер проводить менше часу. Готує порційно, нічого зайвого. Бо раніше багато їжі просто виливалося геть. Нині економить і час, і газ.
Їжа. Харчування теж змінилося. Раніше родина полюбляла смажене, м’ясне. А зараз стараються поступово переходити на органічну їжу. Більше фруктів, овочів, каші. 10-річний Захар взагалі відмовився від м’яса, каже, воно йому не смакує.
«Напевно кожна людина має до цього тягу, саме до органічного способу життя, – каже пані Ірина, – бо так жили наші предки, і це природно. А недоліки – це те, що органічна продукція дорожча».
Здоров’я. Ірина почала більше ходити пішки – і корисно, і гроші на проїзд економить. Бо помітила, що раніше вже машинально йшла на зупинку, хоч іти не далеко.
Домашня бухгалтерія.
«Один із принципів ведення розумної бухгалтерії – не купляти зайвих і одноразових речей, – радить Ірина Микитюк. – Ми не такі багаті, як кажуть англійці, щоб купляти дешеві речі».
Як виявилося, найбільше коштів забирає транспорт та їжа поза домом. Це те, від чого можна відмовитися, вважає жінка.
«У нас йшло 700-800 грн. на їжу поза домом. А тепер кожної п’ятниці я печу піцу і влаштовую кафе у себе вдома».
Здається, прості правила, нічого складного. Потрібно лише зрідка думати, що ми залишимо після себе та пам’ятати – ми не одні на цій планеті.
Comments are closed.